Мої перші герої і бісящі алгоритми завантаження

Вітаю спільното,

Мої "Новорічні (не) щасливці" повільно, але пишуться. Планую закінчити в кінці лютого, бо в березні вже не до Нового року. А то не дуже добре писати без актуальності та атмосфери ))) 

Покажу вам двох головних героїв. Це мої перші картинки у блозі. І чесно скажу, алгоритм завантаження зображень у блог мені не сподобався. Не зручно зовсім. Хоча, може я щось не так роблю. То просвітіть, навчіть. Але це також трохи про інше ))

Тож тримайте героїв і заходьте в гості, читайте і всякі зірочки ставте. Я й критиці не проти. 

Макс

Зациклений на розвагах та обожнює жіночу увагу, має власний бізнес, спадкоємець будівельної династії. Щоб отримати свою частку родинного бізнесу, хлопцю потрібно переконати вередливого дідуся у своїй надійності. У Макса є план, але випадково в його гру вплутується Наті. 

Наті

Зосереджена на кар'єрі, не планує заводити серйозні стосунки, а тим більше одружуватися. Мріє відкрити власну аудиторську практику і купити маленький затишний будиночок в передмісті. У житті покладається на власні сили, а не на зв'язки батька. 

І ще маленький діалог, бо якже без нього. 

— Якщо ти не хочеш мені допомогти по доброті душевній, то скажи свою ціну, — пропонує мені Макс.

Я дивлюся на нього розчаровано.

— Ти серйозно думаєш, що мені потрібні гроші? Ти ж знаєш хто мій батько? Та й робота в мене є і отримую я достатньо, щоб не жалітися на життя. Чи я виглядаю як мисливиця за грошима?

— Всім нам щось потрібно і ціна не завжди вимірюється грішми, — каже Макс. — А на мисливицю за грошима ти точно не схожа, надто вперта. До речі, мені було б в рази простіше з тобою домовитися, якби тебе цікавили гроші.

— А ти впевнений, що зможеш потягти мою ціну не грішми? Якщо я захочу щось таке, чого ти не зможеш мені запропонувати, то що тоді? — запитую Макса, бо мені цікаво на що він здатний піти, щоб я йому допомогла.

— Я спробую тебе задовольнити, — двозначно каже Макс, а я наче школярка опускаю погляд.

Ще почуємось, 

всім тепла і світла!