Вітаю, любі)

Сьогодні на вас чекає прода від Марго та довгоочікувана розмова між нею та Ігорем.

Здається, хлопець трохи не в гуморі, тож навіть не знаю, чого від нього очікувати)

А ви?

Я однаково сильно хочу почути те, що він мені скаже, та не бажаю знати нічого. В його очах киплять емоції, вони проглядаються у важких поглядах, які він кидає на мене.

Це злість? Зневага чи ненависть?

До мене підходить адміністраторка Маріса, уважно дивиться, киває головою в сторону Ігоря. Хлопець помітив підвищену увагу до себе і поспішив глянути у вікно. Хитрун…

– Знаєш його, Рито?

– Так, все нормально.

–Тоді бери його і шуруйте звідси, мені вже треба кафе зачиняти, а він ту чашку чаю вже годину тягне.

Злегка усміхаюсь, завершую свої обов’язкові справи та виходжу з кафе на свіже повітря. Ігор залишає гроші на столику і похапцем наздоганяє мене.
 

– Рито, нам треба поговорити, - говорить тихо, але твердо, а я млію від його близькості, бо він зараз занадто близько. Варто простягнути руку і торкнутись його наголо виголеного обличчя…