Привіт, любі) Для вас за традицією черговий кусь з опівнічної глави:

Сьогодні я бачила його.

Нишком…

Мені здається, що з часом Ігор стає тільки більш привабливим та мужнім. Його хвилясте волосся відросло ще більше, ним ласкаво грає вітер, а я милуюся цим неперевершеним краєвидом, знаючи, що з цього вікна Ігор не може мене побачити. Мужні спортивні плечі вже звично обтягнуті светром під горло, погляд зелених горіхових очей завжди замислений та трохи сумний. Наскільки знаю, операція Соні постійно переноситься, бо місцеві лікарі хочуть бути впевнені, що її нирки витримають навантаження. Саме тому дівчинка вже кілька тижнів проходить спеціалізоване лікування, фізіотерапевти займаються з нею в басейні, а харчування також підібране таким чином, аби зміцнити загальний імунітет.

Все це я знаю, бо регулярно відвідую її лікаря, ніби для контролю витрат фондових коштів. Насправді ж я просто дуже переймаюсь всією цією ситуацією і не можу не хвилюватись за його сестричку

Споглядаю, як бережливо та уважно він поводиться з Софією, від цього у грудях розливається якесь неймовірне тепло та задоволення. Відчуття, що я нарешті зробила в цьому житті щось правильно, а не егоїстично.