Авторська кухня
Думали, я тут розкриватиму секретики письменництва? Аж ніяк (тут мав бути відьомський сміх та якась фатальна музика, але, на жаль, це технічно не передбачено)!
Тоді ви спитаєте, то для чого ж я взагалі взяла собі отаку красномовну назву? А річ у тім, що я хотіла трохи розповісти вам, з чим же смачненьким в мене асоціюються ті чи інші автори)
Цікаво? Тоді мерщій читати далі) Цікаво буде дізнатися, чи є у вас подібні асоціації)
Каміла Дані - певно, одна з тих авторок, історії якої мають кілька смаків в залежності від циклу. Замовлення - то однозначно лимон з цукром - освіжає та бадьорить, ще й корисно! Непокірка - гіркий шоколад - наче й розумієш, що не все атк солодко, як хотілося б, а упинитися не можеш. Всі інші - цукерки “П'яна вишня” - з п'янкою начинкою та розливаються на язиці, заповнюючи все кислувато-солодким смаком.
Олеся Лис - морозиво - полуничне, вершкове, а, може, й лимонне, кому яке попадеться! Але точно освіжаюче й хочеться ще!
Софія Вітерець - мінеральна вода. Попрошу без образ - хто як не вона найкраще втамує спрагу у спекотний день, коли нічого більше й не хочеться?
Чомусь ця парочка в мене завжди поруч у блогах. Вже й не знаю, чим вони так Музу приглянулися. Чоловіче братство, чи як?...
Рома Аріведерчі - однозначно це Йорш! Знаєш, що буде, якщо тільки трохи пригубити, а тому довго не наважуєшся це зробити. Але варто лише зробити перший ковток, то все - понеслася душа до раю! Добре якщо отямишся в той момент, коли треба на роботу йти, а ти за ніч і очей не стулив, бо ж цікаво. Ну і відчуття схожі - наче все розумієш, але наче п'янієш від кожного абзацу все більше й більше.
Лео Нур - ну, тут все просто - міцна кава й сигарети. Чомусь коли читаю його оповідання саме такі відчуття й виникають)))
Мілана Кім (новенька на моїй полиці) - це мохіто зі свіжою м'ятою. Замовляєш звичайне, а тут раптом куштуєш, і розумієш, що замовлення переплутали! Але віддавати й скаржитися так не хочеться, бо смааааачно.
Юлія Ковалевська - маловідома авторка на наших теренах, але як пише мені подобається) Її книги схожі на абрикосове варення - таке ж руде й підступне - тільки банку відкрив, як не зчувся, і вона вже закінчилася. Ну й солодкуватий смак такий самий - не нав*язливий і приємний.
Єва Райн - це віскі. Однозначно. Міцне, витримане, і без усіляких там жіночих штучок. Справжній чоловічий напій. Навіть героїні в неї не бувають слабкими - скоріш хребет комусь вирвуть, ніж дадуть образити того, кого вважають своїм.
Аміла Дан - однозначно м'ясо! Не оті перекручені пропарені котлетки, а справжній стейк з кров'ю, в який впиваєшся зубами й відчуваєш насолоду. Де смак настільки насичений, що, здається, хтось разом з сіллю та перцем випадково додав туди шматочок власної душі - спинитися неможливо.
Інна Камікадз - а ось ця панянка мені схожа на банош - колоритна, хоча й здається на перший погляд простою. Здавалося б, чого чекати? А всередині стільки сюрпризів і різноманіття смаку, що вже й забуваєш про простоту й поверховість судження.
Наталі МакКензі в мене асоціюється з ваніллю. Ні, не через мімішність історій, а через те, що кохання обережно підкреслює смак кожної історії, а не стає її основою. Ну й, звісно, ніжність кожної з них.
Стефанія Лін - певно, маринований червоний перець - багато його не з*їси, але інколи так хочеться! Пече, слізоньки втираєш, молоком запиваєш, але відчуваєш - так, нарешті спрагу до саме ось такого гостренького втамовано.
Аврора Лимонова - ну, хай би як банально це не звучало, але це лимонний пиріг з вершковим кремом, кислинкою та відчуттям абсолютного щастя. Інша асоціація з нею ж - молочний коктейль. Той, де багато пінки, і все ніяк не можеш насититися, бо смачно до безумства! Насичено, цікаво й готовий йти за другою порцією.
Лана Іссан - схоже, ми таки перейшли до десертиків, бо тут однозначно заварне тістечко! Багато солодкого крему й чорного класичного чаю.
Якось так, друзі)
А які відчуття у вас виникають, коли читаєте якогось автора? Діліться своїми враженнями!
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМілана Кім-джин-тонік з після смаком Куби,читаєш її прізвище і розумієш ,що книги написані нею це новий інградієнт до модернізації джин-тоніка.
Олена Блашкун, )
Коли я читаю Олену Блашкун, то завжди щось їм. Але то наче чимось заїдаєш вино, яке ми пили після пар. Там народилося питання - чого написано сухе вино, воно ж насправді мокре? І відповідь - не все, що на вигляд просте, є таким насправді. Я люблю такі книги, де є баланс всього, що буває в житі - правильна пропорція емоцій, дії й життєподібності навіть у фентезі. І фентезійність навіть у реалістичних творах )
Олена Блашкун, Прошу )))
Яка цікава авторська кухня ♡ ～('▽^人) супер порівняння!
Єва Райн, (っ˘з(˘⌣˘ ) ♡
Прикольно!!! ;-)
Світлана Корх, Дякую))
Мммм.... Ням-ням))) все, я до холодильника))), ой, до полички з книгами.
Дуууже оригінально. Погоджуюсь з усіма смаками ))) особливо Каміла та Рома))) ще той йорш))))
Дякую за смаколики !!!
Оригінально та в ціль !!!
Надзвичайно оригінальна рекомендація. Так все подано, що одразу стало цікаво заглянути на сторінки авторів із творчістю яких ще не знайома. Зазвичай в блогах пишуть рекомендації до творів, які часто повторюються а вам вдалось привернути увагу до самих авторів, де ти можеш обрати твір на будь-який смак. Дякую за такий крутий блог. Було й справді цікаво читати.
Айрін Ван, Дякую)))
Рада, що змогла познайомити з цікавими авторами)))
Оо, дякую дуже за блог, Оленко! Дійсно, думала, що зараз зазирну до твоєї авторської кухні, а тут такий приємний сюрприз :3
Коли читаю твої твори, то скоріш відчуваю заряд енергії і позитиву. Тож якщо порівнювати зі стравами, то це тірамісу))) Бо це моя асоціація, коли замовив десерт у гарній компанії)) Смачно, виразно, соковито, тому швидко їсться))) А потім залишає відчуття бадьорості і насолоди)))
Аврора Лимонова, Дякую))))
Мммм, банош... З бринзою та шкварками.... Хоча, ні) З грибочками кращий)
Інна Камікадз, А мені з усім одразу довподоби)))
Ням-ням))) Це вперше розриваюся між двома бажаннями - піти читати й поїсти смачненького)))
Хоча це можна й прекрасно поєднати))))
А як щодо питання - то зараз не можу подумати ні про якого автора, окрім славнозвісної Олени Блашкун)))) А це для мене та сама всіма улюблена карамель) Хочеш їсти багато та не зможеш, але нею цілком можна приправляти різні страви) От так і книги - надзвичайно цікаві, різноманітні та приправлені цією карамеллю завжди залишають приємний післясмак)))))
Софія Вітерець, Дякую)))) тепер хоча каву з солоною карамеллю)))
Яка мілота))) Тепер буду спати з посмішкою.
Не вистачаю в списку самої пані авторки. В мене вона асоціюється з ігристим молодим вином або шампанським. Неймовірно природний фруктовий смак, який приваблює з перших ковтків-рядків. Багато грайливих бульбашок-іскорок. А захоплюєшся так, що забуваєш про міцність, яка там добряче є) І глибина теж)) Дякую ❤️
Єва Райн, ❤❤❤❤
Ахахах))) креативно!
Для саме Стеф - це окрошка у спеку, бо нею не наїдаєшся)))))
Леся Найденко, ага))))
Я тільки, що поняла що стейк треба тільки з кровью)))
Дякую Оленко за оригінальний блог.
Приємно бачити себе там)))
Олена Блашкун, Богиня)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати