Вітаю, сьогодні опівночі на вас чекає прода від Ігоря в ЧУЖЕ ЗАВЖДИ КРАЩЕ

На Ігоря чекає далека мандрівка та прощання з друзями)

Поліна…

Передати одним словом чи навіть реченням всі емоції, які я до неї відчуваю, дуже складно. Вона справді стала моєю підтримкою та опорою, хоча ми мало знаємо одне одного, і в нас не було навіть одного справжнього побачення. В моєму серці досі діра, повністю викинути Маргариту з голови та душі нема змоги. Я бачу її у снах, у кожній брюнетці, що проходить повз, горнятко кави дивиться на мене її темними очима, а руки досі пам’ятають тепло її тіла. Це… хвороба. Мабуть, пройшло замало часу, щоб я міг просто все відпустити.

Себе я розумію, але Поліну – ні.

Коли настає час прощатись, а Івасик з Сонею досі не повернулись з паркування, бо мала забулася в авто свою спеціальну подушку, обіймаю Поліну на прощання і міцно цілую в губи.