Їх традиційно два, і перше з них - Санхай.
Свято родючості та прославлення джерел.
На світанку знахарі віддаляються збирати трави, бо зібрані рослини саме в цей день наділені цілющою силою. Є повір'я, що Санхай пробуджує чоловічу енергію, так що в цей день заведено кохатися, забувши про все на світі та довго.
Цього дня обкурюють будинки, поля із посівами та тварин, щоб вигнати з них усе зло. Молодь танцює біля багаття. Після того, як багаття відгоріло, розрівнюють вугілля, і найсміливіші ступають на золу, адже пройти по ній босим - на щастя.
Також у ніч Санхая просто необхідно скупатися голяка в ставку і змити з себе весь бруд, очистити помисли. Молоді дівчата кидають квіти у воду, щоб приворожити наречених та вдало вийти заміж до наступного літа. Головне частування свята – мед, а головний напій – сонячне солодке вино. Цей день вважається ідеальним для виготовлення амулетів, оскільки обіцяє найменші втрати магічної енергії.
Жінки вішають на шию намисто з хмелю, а на голову плетуть вінки із літніх квітів.

За Санхаєм на зламі літа приходить Харвест - день початку жнив.
Святкується у полі. Зрізуються перші колоски пшениці. У землю закопуються сир і мед, щоб весь час жнив земля ділилася щедро, а дні збирання врожаю були сухими та сонячними. День, коли їжею діляться з жебраками. Виносяться великі кошики із харчами, які роздають перехожим на вулицях. Головні ласощі цього дня - хліб.
Досить добре та миле свято порівняно з рештою.

А в нас попереду залишилася осінь з її святами, одне з яких за похмурістю може змагатися із Санборном. Їх також обов'язково подивимося.

Читати роман можна тут:
Перша книга
Друга книга