– Марго, заради тебе ж самої, не роби дурниць, добре? Нехай вже Стаховський підпише той бісів контракт і все буде нормально. Не грай з вогнем. Виконаєш умови Альберта, і я попіклуюсь, щоб він більше не використовував тебе, як тоді у сауні… – Максим говорить наче щиро і я хочу йому вірити, але рішення прийняте. І відступатися я не збираюсь, бо виходу нема. Точніше, він мені не подобається, бо бути іграшковою лялькою в руках Альберта я більше не хочу.

Він так довго грав мною, з самого початку знав, що буде зі мною, холоднокровно використовував і чекав, коли награється. А я літала в хмарах і виявилась зовсім не такою розумною дівчинкою, як мені здавалось. Була сліпа, засліплена грошима та ситим життям, треба було підготуватись краще, треба було зробити все, щоб набриднути йому капризами. Ба ні!

Я стала зручною для використання, знаю забагато, а тепер ще й співучасниця в його злочинних махінаціях. От тобі й розумна дівчинка…

– Максе, я все зрозуміла з першого разу, – збираюсь вийти з авто, але дверцята досі заблоковані.

– Рито, я вдячний тобі за розмову з Вікою, – від згадки про дружину його обличчя вмить осяйнула усмішка, - Здається, ми потроху налагодимо все. Знаю, в нас були складнощі у спілкуванні, але я тобі винен, тому прошу, зроби вірний вибір. Підсолоди контракт для Стаховського, від цього ми всі виграємо. Ти можеш мені вірити.

Вирішальна зустріч зі Стаховським сьогодні опівночі... Є ідеї, що робитиме Марго?