Оновлення !!!

Привіт котики ))) 

Вчора вночі ніяк не могла заснути, навіть не знаю чому. Але в цьому є плюс, я написала нову главу. Тому біжіть читати. 

"Зіграймо"

Коли на вулиці достатньо стемніло, я постукав у двері її спальні, це вже було дивно, усіх хлопців окрім охорони що патрулювала на вулиці прогнав, точніше дав вихідний, вони ж теж живі люди й хочуть сексу, а тут ще й мала ходить у відвертих образах, один кращий другого. 

 - Патрік... - дівчина різко відчиняє двері та замовкає дивлячись прямо мені в очі. Вона сказала Патрік ? Хмурю лоба, міцніше стискаю той сраний букет. - Не Патрік. - Мотає головою. 

 - Ну так, я мало схожий на шафу. - Здається мій добрий настрій вітром здуло. - Я бачу, ти чекала на іншого ? - А говорила що він їй не подобається. 

 - Я не... Ці квіти для мене ? - Мило усміхається, від цієї посмішки в кутках її очей з'являються маленькі зморшки, мимоволі теж усміхаюсь. 

 - Так, але щось мені не хочеться їх тобі дарувати. 

 - Мені ще ніколи не дарували квіти. - Я дивуюсь, як це такій вродливій дівчині жодного разу не дарували квіти ?

 - Хочеш викликати жалість ? Тобі вдалось. - протягую їй букет. Мегі скільки пережила за ці дні й сьогодні переступивши себе я вирішив подарувати їй частинку світла та тепла. Але щось в нас не зрослось. 

 - Дякую. - Ігнорує мої колючі фрази пригортає до себе букет, занурює майже все обличчя в нього та вдихає аромат. - Вони такі гарні. 

 - Ходімо. - протягую їй руку. 

  - Куди ? 

 - Це сюрприз. - Дістаю чорну пов'язку з кишені. 

 - А це, - тицяє пальцем на пов'язку, - трішки лякає.

 - Я просто зав'яжу тобі очі. 

 - Щоб я не бачила нічого зайвого. - Занадто тривожиться дівчина. 

 - А ти напевно маєш на увазі гори коксу та трупи ? Не хвилюйся таке я додому не привожу. - Вона щиро всміхається, десь глибоко в середині мене спалахнула маленька іскорка, здалось що на серці стало тепліше. 

 - Ох, можна видихнути. - тихо регоче, заплющує очі та повертається до мене спиною. Легко поправляю їх шовковисте волосся, вдихаю ніжний квітковий аромат її парфумів, нарешті зав'язую чорну пов'язку їй на очі. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Анонс обкладинки до книги "Мій світлий хлопчик"
Всім привіт ✨ Багато хто памʼятає, що ми з неймовірною Еларен Веш вирішили написати книгу у співавторстві!) Це буде історія під назвою "Мій світлий хлопчик" в жанрі dark romance, перший розділ якої вийде вже 30.01.2026
Раночку котики ❤️
Трішки лірики, надихнулась паном Ромулом, і свій вірш поклала на музику. Сподіваюсь вам сподобається ❤️ З теплом ❤️
"Чарна". Рецензія
«Чарна» https://booknet.ua/book/charna-b434278 - твір Діани Козловської, з творчістю якої я знайома давненько, тож взяла його на рецензію на марафоні https://booknet.ua/blogs/post/363457 не вагаючись . Рада за авторку, що вона довела його до певної
Між помстою й бажанням - лише тонка межа.
Вітаю, мої любі поціновувачі прекрасного! Хочу сьогодні згадати дуже динамічну, чуттєву, спокусливу і з тих характером книгу. ВІН ВИКРАВ ЇЇ ШЛЮБ. А ВОНА - ЙОГО СЕРЦЕ. Їхній шлюб - це поле бою. Та з кожним торканням,
Фінальний анонс.
Вітаю! Вже завтра буде нова історія! Місто запалює свої вогні. Ми далеко не німі. Для когось почуття іще живі Але не для неї. Вона випалила із сердця їх, Так, як плавлять віск. До вашої уваги головна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше