Вітання. Маю відразу дві чудові новини для читачів! Перша - я повністю виклала книгу "Некоханий наречений" . Відтепер її можна читати знову. Для нових читачів, які раніше не були знайомі з цим твором це чудова нагода познайомитись з моєю ранньою творчістю.

Анотація до книги "Некоханий наречений"

Україна. Початок 18 століття. За давнім звичаєм у Ольги не питають, чи хоче вона заміж. Шлюб влаштовують батьки. Віддають на чужину до некоханого нареченого, майже в іншу країну, де інші звичаї і традиції. І нехай її наречений багатий і молодий польський магнат. Та чи зможе вона покохати того, чиє серце належить іншій? Чи зможе потім перемогти в двобої з суперницею за серце Адама?

Друга новина стосується книг в процесі. 

Вчора я поновила роботу над любовним романом "Стокгольмський синдром". Я почала працювати з цим сюжетом в період творчої кризи. І швидко закинула історію - мені здалось що вона не має перспектив, адже я дже критично ставилась до написаного. Але перечитавши через рік історію зрозуміла. що між героями така сильна хімія, а їх діалоги такі прикольні, ніби це і не я писала. Отже пара викрадач  і жертва заслуговують на те, щоб чтачі дізнались про їх хеппі-енд. 

Також вагалась чи видаляти книгу і починати викладку знову. Але зупинилась на тому, що бууд просто додавати продовження. Звісно в процесі написання це буде безкоштовно. 

Анотація до книги "Стокгольмський синдром"

Я хотіла інсценувати власне викрадення, щоб привернути увагу хлопця. І потрапила до рук справжньому бандиту, що переплутав своїх жертв. Що він тепер зробить зі мною? Вб'є як непотрібного свідка? Чи запропонує одружитися? Але відповідь на ці питання не такі важливі, як ті небезпеки, які чекають нас далі.

Окрема подяка всім читачкам, що взяли участь в конкурсі неймінгу. Ви накидали багато цікавих версій назви майбутньої новинки. А поки ми з Юліанною пишемо її чернетку - запрошую до нової історії на сторінці Юліанни Бойлук 

Кохання (не) забути. Заручені долею:

Наші стосунки, які розпочалися на першому курсі універу, здавалися нам міцнішими за кригу. Коли ми вирішили побратися, ні крихти не сумнівалися в своєму рішенні. А потім все полетіло шкереберть. Скасовані заручини. Розбиті мрії. Спільний бізнес. І обіцянка ніколи не згадувати про минуле. Тепер ми лише шеф і його перша заступниця. Забути наше пристрасне кохання можна, правда ж? Але що, як ми заручені самою долею?

І не забудьте підписатись на наші творчі сторінки тут та в ФБ. Попереду ще є конкурси і новинки. 

Обіймаю.