Ще навесні я дивилась на цю книжку й вагалась: читати-не читати? Настрій був, як і в багатьох - його просто не було, якщо казати про гарний. Яким він був - краще не згадувати. Не хотілось ні писати, ні читати. Тоді думалось: як взагалі можна на щось відволікатись?! Це здавалось мало не святотатством, коли навкруги йде війна, а довбані "асабадітєлі" стояли в кількох кілометрах від мого міста й "бабахи" було чутно з ранку й до ночі.

А тут така чарівна назва Відьмина служба підтримки!

Тоді подумалось: "Ну, кому стане краще, як я свій настрій запхаю десь за межі славнозвісного плінтуса? Тим гадам це й потрібно". І тицьнула кнопочку "Читати". З перших сторінок мій настрій зацікавлено виповз з-під плінтуса, перелякано слухаючи моє сміхотиння. Потім осмілів, і надалі вже сміялись разом, з нетерпінням чекаючи наступних прод))

Так, не зупиняючись, ми з настроєм влетіли й до другої книги чудової авторки Юлії Богути, де вона продовжила історію свого вигаданого світу Делірії - Відьмина служба кол-центру

Це було неймовірно! Той самий світ, але інші герої, хоча й старі періодично виникали, і неперевершений гумор навпіл зі здоровим сарказмом. Настрій взагалі забув про плінтус, навіть пил з нього витирати вже не просив - на випадок. якщо знов захочеться забитись туди))

Тож, якщо ваш настрій десь загубився - Служба підтримки від Юлії Богути допоможе його вам знайти й повернути на місце, гарантуючи вертикальне положення на весь період читання й хоча б на деякий після нього))