У Ігоря сьогодні зустріч з подругою)

Він не розглядає Поліну як дівчину для побачень, бо серце досі болить через Риту... А може варто було б?

Продовження сьогодні опівночі ЧУЖЕ ЗАВЖДИ КРАЩЕ

Підіймаю очі на дівчину перед собою і не впізнаю в цій усміхненій білявці сором’язливу медичну сестричку, що вічно прибігала до мене в палату у завеликому халаті та білому чепчику. Наче заворожений роздивляюсь симпатичну кралечку в теплому пальті та білій в’язаній шапці.

– Гей, ти що онімів? Привіт, кажу! – сміється та махає долонькою перед моїм обличчям Поліна.

– Полю, просто не впізнав тебе. Будеш багачкою, це точно!

Дівчина, яку я весь цей час сприймав як свою молодшу сестру тепер змушує мене ніяковіти та навіть трохи хвилюватися. Вона мені подобається?

– А я дивлюсь, що мазюкою ти не користувався, бо обличчя вже пішло буро-ліловими плямами. Хіба ж так важко слухатись лікаря? – дивиться на мене пильно та похмуро, ніби бити зібралась, від чого я лише усміхаюсь і хитаю головою.