Додано
20.01.23 13:02:22
Подих молодих вітрів
Щороку наприкінці січня я починаю шалено жадати весни. Ба навіть марити нею! Квітучі дерева прориваються у сни, а око жадібно чіпляється за кожну зелену травинку, що вигулькує з-під снігів.
Тому і наступна моя історія буде сама така: легка, грайлива, насичена подихом молодих вітрів і притрушена абрикосовим пелюстям;)
Давайте наближати весну разом!
Рута Джміль
98
відслідковують
Інші блоги
Вітаю! Натхнення поки мене наповнює і тому до вашої уваги новий розділ 5. Самотня ягода.
Я встала й оглянула себе в дзеркалі. У цій білосніжній сукні, з розпущеним волоссям і палаючим поглядом, я виглядала чужою сама собі. Всередині знову прокинулося це кляте хвилювання. Напруга зростала з кожною секундою,
— Ти… сьогодні рано, — видушила я, судомно намагаючись щільніше запахнутися полою сорочки однією рукою, розв’язавши вузол на талії. Тарас повільно зліз із байка. Його кроки по гравію звучали неквапливо, але
Вітання усім✨ Схоже, події у Спадкоємиці крізь час не можу стримати навіть я, ваша покірна авторка. Вчора оновлення замість звичної 6:00 вийшло о 7:15, воно було, але було заплановано на інший день через те, що я додала опівночі.
– Таніель дір Саран? – пролунав владний чоловічий голос в комунікаторі. Це миттю змусило насторожитися, і я різко сіла на ліжку – сон остаточно розвіявся. – Хто це? – глухо запитала я, охоплена тривожними
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТеж чекаю весну, хоча мені здається вона щось зробила з зимою, та вирішила прийти вже в січні:)
MargFed, отак напишеш казку, а вона з часом стає реальністю...))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати