Привіт, любі!

Продовжуємо знайомитись з книгою ЧУЖЕ ЗАВЖДИ КРАЩЕ, сьогодні опівночі на вас чекає нова глава від Ігоря.

Хлопчина оговтується після лікарні, приходить до тями від душевної рани, але досі не може просто викинути зі свого життя Маргариту.

Цікаво, як люди всі життєві проблеми та ситуації сприймають через призму власних переживань. Через дитячі проблеми та комплекси ми часто запевняємо себе в тому, чого насправді немає. Втрачаємо близьких людей, відгороджуємося від нових можливостей і друзів. 

От і Ігор почувається покинутим та розгубленим, хоча тепер без Рити його життя просто має повернутись до звичного ритму. Та чи буде йому подобатись його тихе і спокійне сьогодні після урагану Марго?

Так чи інакше, а ми всі завжди відстоюємо лише власні інтереси. На інших нам начхати, якщо від них нічого не залежить в конкретний момент.

Тоді чому я дивуюся вчинку Марго?

Бо мені боляче, мене душить образа на жінку, яка, мабуть, цього не варта.

Красива, Боже, яка ж вона красива…

Та хіба справа тільки в зовнішності? Тоді в будиночку на озері я гадав, що між нами зароджувалось щось тепле, ніжне, справжнє. Я майже все життя почуваюсь самотнім та нікому не потрібним, але допомоги вона просила саме в мене після тієї дурнуватої ситуації із саунами!

Вона зателефонувала мені, і я приїхав. Дурень…

З того моменту для мене все й почалося.