Вітаю, мої любі Бубоньки!!!

Сьогодні діють знижки на дві мої книги.
Цикл (можна читати окремо)


«БРУДНІ РОЗМОВИ»  - 20%
(тицяйте по назві книги і перейдете на неї)

Брудні розмови Лікар рід змусить ваше серце битися частіше.
Плюбляєте історії про лікарів? Тоді вам сюди)




Уривок:
«Мені так добре,… так добре, як ніколи в житті. Але… я злякалась… злякалась болю, який він мені може завдати, якщо я його впущу в своє життя. Зупинивши цілунок, я важко дихаючи, дивилася на його губи,… а потім подивилася у вічі. — Вибач, але я не можу… це було неймовірно, але я не можу.
   — Еш… я не зроблю тобі боляче. Я обіцяю. — Він торкнувся великим пальцем моїх губ.
   — Ти не можеш бути в цьому впевнений, а я не застрахована від того, що ти можеш розбити мені серце. Пробач. — Я відчула, як клубок із сліз починає душити моє горло. Боляче. Мені боляче відштовхувати його, але я мушу, заради нас обох.
   — Ти не права, Еш. — Його дихання і досі було частим після поцілунку, а голос був тихим та спокійним.
   — Вибач. Я не знаю навіщо дала надію…
   — А я знаю, бо я тобі подобаюсь,… Ти мене бажаєш, як і я тебе.
   — Це правда. Я не можу заперечувати цей явно безсуперечний факт.
   — То чому б не спробувати?
   — Ні. Пробач. — Я опустила погляд. Не могла більше дивитися у вічі, які просили про шанс, якого я дати не могла.
   — Добре. Як скажеш. — Ітан підвівся, забираючи з собою вагу тіла,… м’ятний аромат і спокусливий погляд. — Я ще зайду, щоб запитати, як ти. Якщо буде щось потрібно – клич.
   — Добре. Дякую, Ітане.
   Він не подивився навіть на мене, перед тим як вийшов з моєї кімнати і зачинив двері.
   Яка ж я дурна! Такого хлопця відшивати! Інша б на моєму місці накинулась на нього в перший же день знайомства, а що роблю я – цілую і відштовхую. Дурна!
   О, як же він цілується. Це щось!

«Непристойна поведінка». - 20%
(тицяйте по назві книги і перейдете на неї)

Художник, для якого закортить бути Музою.
Фарби, пристрасть…



Уривок:
 «— Ти ображаєшся за те, що я з тобою чесний?
   — Ні. Я ж теж з тобою чесна. Можливо, ми будемо іноді проводити час у ліжку одне одного, але це напевно буде до тих пір…
   — Доки ти не знайдеш нового коханця.
   — Так. Проте, припинення цього «бонусного спілкування» може статися через те, що я знайду житло. І до речі, я вже його шукаю.
   — Не терпиться від мене спекатись.
   — Ти чудовий Брайане, але буде краще, якщо, я все ж таки, підшукаю собі житло.
   — Мел?
   — Що?
   — Ти хочеш сім’ю?
   — Звичайно.
   — Тобі, що ніколи не розбивали серце?
   — Розбивали. Ще й як.
   — І ти можеш повірити знову якомусь мудаку?
   Мел розсміялась.
   — Мудаку ні, а от хорошому хлопцю так.
   — Не боїшся знову обпектись?
   — Боюсь. Дуже боюсь. Але не хочу прожити життя і не дати собі шансу пізнати справжнє кохання. — Мел мило посміхнулась, дивлячись в мої очі. — Все, що було в моєму житті – це лише закоханість. Справжнє кохання буде вічно, я це знаю. Тож, мій чоловік не зробить мені боляче.
   — Філософія… можливо, ти і права Мел… Можливо.
   — Я в це вірю. А ще вірю в класний «бонус» і тому…
   Я широко посміхнувся. Напевно, полегшення було написано на моєму обличчі. Я бажав її. Те, що відбувається між нами, мені потрібно. Дуже потрібно. І доки вона не пішла, я буду насолоджуватися усім, що відбувається. Я буду давати їй усе і брати. Доки в нас є наш час.

****Моя сторінка на Букнет **** Моя група фейсбук   ****

Моя сторінка на фейсбук ****Мій інстаграм****