Вітаю, мої любі!

Сьогодні на роман "Наречена з нетрів" діє знижка! Опубліковано майже дві третини твору, і це єдина знижка у передплаті. Після завершення книга стане дорожчою і навіть зі знижкою не коштуватиме дешевше, ніж сьогодні. Тому якщо ви твердо вирішили почитати цю історію, не зволікайте!

Анотація:

Владний, холодний чоловік, якому неможливо протистояти. Нестерпний тип зі славою переконаного холостяка і жінконенависника. Треба ж було їй, дівчині з маленькою мрією і великими проблемами, випадково зв'язатися саме з ним! Тепер для всіх вона — його наречена. Щоправда, лише до виборів.

Тільки що коли вона закохається, а для нього це все залишиться грою?

— Тепер будеш моєю дівчиною.

— Що?

— Преса думає, що ти моя дівчина, тому доведеться нею побути. Я заплачу.

— Але я... Я не хочу!

— Треба було думати, перш ніж засинати в моєму авто.

— Зараз дівчина, а потім що? Може, ще накажете бути вашою нареченою чи дружиною?

— Треба буде — будеш.

Уривок:

Келихи дзенькнули, Рая зробила ковток і уточнила:

— Думаєш, успішний? Я просто... Мабуть, я маю пояснити. Євген написав мені, що говорити. Але я — це я. Я не хочу говорити чужими словами. Нещирість все одно видно. Я подумала, що можна трохи...

— Годі, не виправдовуйся. Ти чудово впоралась. Чесно, здивувала мене. Не очікував.

Рая просіяла.

— Це означає, що не така вже й з мене кепська... фіктивна дівчина?

— Хочеш ще почути комплімент?

— Забагато хочу?

Вона сумно усміхнулась і опустила очі. Між ними було не більше тридцяти сантиметрів, його коліно майже торкалося її коліна, але Влад подався ще вперед. Тихо сказав:

— Можеш пофантазувати. Що б ти хотіла від мене почути?

Ти не скажеш того, що б я хотіла почути.

Рая проковтнула цю думку. Натомість відповіла:

— Що я гарно справляюся, що немає кращої кандидатури на роль твоєї дівчини... ну, фіктивної дівчини. Що тобі легко зі мною, що ти не розчарований, що... Що Євген може йти до біса зі своїм обуренням.

Він ще надпив вина, дивлячись на неї над келихом.

— Євген може йти до біса. Не думай про нього, головне, щоб був задоволений я. І ти маєш рацію щодо щирості. Говори своїми словами, будь собою. Я не розчарований. Мені справді легко з тобою. Ти найкраща з усіх, кого б я міг уявити в ролі своєї дівчини. І це не комплімент, а констатація факту.

Її вуста усміхнулися яскраво, але сумно.

— А тепер можеш сказати те, що сам хотів би, а не те, що я попросила?

— Ти сьогодні напрочуд... цікава... — він замислився. — Гаразд, дай подумати.

Запрошую! Книга тут.