Бо від її книг віє якось легкістю.)) От навіть фамілія у неї (чи то псевдонім) точно не знаю))...такий. Софія Вітерець…відчуваєте легкість?))

Звернути хоча б увагу на її книгу "Це просто доля". Де головна героїня виходить заміж за зовсім невідому людину. І при чому обидві сторони легко погоджуються на цю авантюру. А я запитую авторку, що ось так легко і зразу? А вона усміхається і відповідає: "А може це просто доля?". Ось так от, все повітряно легко. Щоправда, пізніше вітерець кохання таки наблизить героїв один до одного)) і навіть подарує їм донечку. Але не стихатиме і вітер пригод у цій книзі, кидаючи героїв у різні непередбачувані ситуації. 

Знаєте, а мені от, як автору, не вистачає цієї легкості. Тож часто грішу на довгі закручені речення. А хочеться іноді такої собі "повітряної меренги" у словах та розповідях, як у Софії).

Ну, розкажу вам про це одну порцію легкості. )) Про книгу написану у співавторстві з Вікторією Грош "Інші сторони життя". Не хочу спойлерити, і видавати одразу десерт, але одного дня можна стати принцесою. Ось так от легко))...уявляєте? Живеш собі просто скромною дівчинку і одного дня вітром до тебе заносить принца)).

Або якось вітерець на роликах заносить тебе у руки до твого справжнього кохання. (Кохання, ролики і леви)

То як у вас там погода за вікном? Вітряно та холодно? То завітайте до її книг де легко, але тепло.