Додала буктрейлером до "Неонової" озвучку на вірш "По місту зникає світло". Можливо, цей вірш буде в новинці, яку я для вас готую - "Ейлінг". А взагалі...Зі святами вас, любі. Бажаю, щоб у вашому місті ніколи не зникало світло.
ПО МІСТУ ЗНИКАЄ СВІТЛО
...я...осліпла. Не бачу світла. Не бачу сутінок, що поміж вік,
Мовчки спускаються, з краплями граються, щоб знов скотитись на чортовий сніг,
Та розірватись снарядом між ніг.
Я осліпла. Не бачу світла. Хтось відбирає його у мене.
Звуками, герцами, і поміж вени, знову словами криком сирени.
Віриш? Я все ще частина системи, тої, що хтось ненароком створив,
А потім взяв і усе розтрощив, взяв і як скло об підлогу розбив,
Краще б цей бовдур хоч щось зробив, щоб повернути назад той час,
Де люди знали життя без прикрас і не боялись кидати між фраз,
Сотні бажань у яких хоч був шанс. Зараз же й шансу у них немає.
Чуєш, над містом сирена волає, світло людина рукою вмикає,
Доки життя поміж пальців стікає. Чуєш це? Так вона ніччю вмирає.
Тихо. Як я, що сьогодні осліпла. Бачиш? По місту зникає світло.
Бачиш? По місту зникає життя.
Привіт, мої любі читачі та гості мого блогу. Спочатку потішу вас і себе гарним та атмосферним візуалом до моєї нової історії: ДЕТЕКТИВ І ЙОГО ВІДЬМА. СПРАВИ КЕПСЬКІ Тепер трошки розмов)) Для мене ця історія справжній
І знову усім доброго дня! ❤️ Зізнаюся чесно: я зовсім не планувала сьогодні писати цей блог. У мене навіть не було в планах розмовляти про критику, пояснювати свої авторські рішення чи взагалі виносити на загальне обговорення
Всім привіт! Продовжую публікації, присвячені джерелам натхнення. Я вже розповідала, як оригінальні ідеї виникають зі зміни локації, складних погодних умов та проблем із логістикою, які я, як авторка, дбайливо підкидаю
Вітаю вас, мої любі! Сьогодні нарешті стартувала моя новинка, сюжет якої я придумала ще два роки тому. Але так як я пишу повільно, то всі мої стопяцот ідей тихенько чекають своєї черги. От і ця дочекалалась ;-) Прошу любити
Любі друзі! Незабаром — «Пригоди дачного синдикату-4. «Каблучка з «подвійним дном»»»! А поки — коротко нагадаю, з чого все почалося. «Пригоди дачного синдикату» — перша книга.
На вас чекають
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСупер! Дуже сподобалось...
Яка ж ти... незрівнянна
Я б теж з тим бовдуром поговорила!
Лара Роса, Дійшло)))
Твої вірші завжди в саме серденько!❤️
Юлія Міхаліна, Дякую, Юль)
Супер! ❤️
У мене б вийшов трохи інший приспів: "Бачиш, у місті зникає світло, а в будинку навпроти завжди є" :))
Валера Дорович, Ха ха ха)))) дуже життєво,)))) в мене так до нового року було. А зараз щось ніде немає.
Вже хочу почитати твої вірші про нашу Перемогу. Відчуваю вони будуть дивовижними!)
Юлія Богута, Дожевемо обов'язково!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати