https://booknet.ua/.../povernisya-yakshcho-nasmlishsya... Оновлення уже доступне.

А це на завтра:

Коли вівсянка була готова, а молоко (ну те, що не збігло) трохи охололо, відніс його і вівсянку до Ліки.

Вона з сумнівом подивилася на молоко, а вівсянку з’їла без жодного заперечення. Яка ж все-таки у неї сила волі! І при цьому не може викинути з голови того поганця. Як так?

Не розумію я жінок. От що хочете, те й кажіть - вони суцільна загадка природи.

Поки Лі обережними ковтками пила молоко, я доїв вівсянку. Ну а що, раз Ліка може, я теж можу.

І знаючи, що ситі люди - добрі люди, вирішив, що настав гарний момент поговорити з Лі й закинути питання про колишнього. Тільки треба делікатно. І щоб вона не здогадалася, що я в неї втюрився.

Бо тоді пиши пропало. Ці жінки чомусь не хочуть закохуватись у тих, хто в них закоханий.

Мабуть, люблять у всьому бути першими. Особливо такі, як Лі.

Тому їм треба і закохатись першими.

Гм. Це і є метод?

Але ж як її навести на цю думку?

Макс дуже ґрунтовно підійшов до цього питання. Але чи не пройшов повз очевидну відповідь?

Скоро дізнаємося.

Історія виходить на фінішну пряму. У нас попереду найцікавіший тиждень, американські гірки

й зірка з неба. Дякую всім, хто переживає за Макса і Ліку. І окремо - за чудові коментарі,

зірочки й смачну каву для автора!

І запрошую тих, хто читає тільки завершене, підписуватись і додавати книгу до бібліотек. Та починати читання - як раз встигнете до фіналу )

Кохання не має нічого спільного

ні з міркуваннями, ні зі статистикою.
 

й пояснити його не можна.

Та і не потрібно  (Марк Твен)

https://booknet.ua/.../povernisya-yakshcho-nasmlishsya... Макс дуже впертий.

Він не слухає мудрих настанов і намагається все пояснити собі й Лі. А може не треба уже

нічого вигадувати й пояснювати )))

Гарного вам вечора з цікавою історією і мирної ночі!