Книга "Кохання до кумира"

- Марк, пробач  мені за правду, але ти для мене лише друг. Це не зміниться ніколи. Щоб ти не робив та не говорив. Я ціную твою підтримку. Ти був поруч. Коли мені була потрібна допомога, але між нами ніколи нічого не буде. Я кохаю Даріо. І завжди буду кохати його. Пробач за правду. Це краще чим розбита надія.

Важко було дивитися йому в очі та бачити цей біль, який крає його серце. Відчувала себе огидною та безчуттєвою.
Моє серце обливалося кров’ю від його страждань.

- Це жорстоко, - твердо відповів Марк, не показуючи свої емоції.

- Правда завжди жорстока. Пробач.

Я насмілилися подивитись йому в очі. Щелепа від злості ходила зі сторони в сторону. Зуби були стиснуті. Погляд палав синім вогнем.

- Ти пропонуєш мені змиритися з тим, що ти ніколи не будеш моєю?

В цей момент мені захотілося втекти якнайдалі від цих клятих пояснень, на які мене прирекла доля.

- Так. Я пропоную тобі помиритися з Даріо та знайти ту єдину, яка щиро покохає тебе. Ти добрий та чуйний хлопець. Ти знаєш, що таке кохання та зможеш зробити щасливу будь-яку іншу дівчину, але не мене.

Марк легко торкнувся моєї руки.

- А якщо ти даш мені шанс?

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Перший бублик, перший крок
Привіт, привіт! : ) Сьогодні для мене особливий день. Я довго писала в тиші, у чернетках і замітках, які майже ніхто не бачив. І, здається, настав момент перейти від етапу "вічних чорновиків" і "мам, на,
Всім привітик!❤️
Це знову я, і рада вам повідомити, що я повернулася не з пустими руками! Я довго працювала та фантазувала над новою працею і готова представити перший натяк свого наступного твору! ( Щиро сподіваюсь, що хтось з вас зацікавиться!) «Час
Отже, комусь на тебе не начхати? [futureproof]
Вітаю, друзі! У новому розділі чекає чимало тепла, спогадів та обіймів! Ну, не все ж нам плакати та хвилюватися!) – Знаю, ти будеш хвилюватися, бо це, бляха, твоя найгірша риса. Ти постійно про щось варишся, постійно
іноді пам'ять стає кліткою
Я тебе (не) пам'ятаю — Ти коли прокинулася? — запитала Юля. — Годину тому, — відповіла, підмальовуючи губи блиском, — Сон дурний наснився, ніби в Україні війна. — Викинь з голови, — порадила
❣️подяка читачам/мої соц.мережі❣️
Привітики ☺️✨️ Мої любі, я щойно помітила, що нас уже 600❣️ ДЯКУЮ ВАМ❤️❤️❤️ Я щиро вдячна за те, що ви читаєте, коментуєте та лишаєте свої серденька☺️ Для мене це дуже важливо й цінно) Візуал Ворона та Діани з книги Залежність
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше