Привітусики, дорогенькі!

Ось вже добігає свого кінця перший день нового 2023 року, а я ще не привітала своїх сонечок, тобто вас, любі, з цим святом. Сумніваюся, що мої слова торкнуться вашого серця так само як торкнулися слова нашого президента у вчорашньому зверненні — зізнавайтеся, ви теж вмивалися сльозами, згадуючи кожний день, кожну хвилину, сумну та радісну новину 22-го року? — та я й не претендую на те. Хочу просто привітати вас, мої рідні, з Новим роком і побажати кожному з вас щирого щастя, міцного здоров'я та мирного неба над головою, яке обов'язково розтягнеться над незалежною Україною після нашої перемоги.

Тим, хто, як і я, далеко від сім'ї, друзів та дому, хочу побажати швидше повернутися до рідного гнізда. Тим, хто вдома і поруч з рідними — цінувати кожну вашу хвилину.  І тим, хто більше не зможе обійняти своїх рідних — не забувати й пишатися ними щодня, бо ким би вони не були — солдатами чи цивільними — вони наші герої.

Хочу також побажати вам цінувати, піклуватися й тішити себе, не забувати про відпочинок, про свої хобі. Не забувати про себе.

Ви варті всього найкращого, пам'ятайте це.

Ми вистоїмо, відбудуємося і будемо щасливі на своїй вільній та незалежній землі. Хотілося б щоб це сталося в цьому 2023 році, та хлопці на фронті роблять для цього все можливе, а ми як можемо допомагаємо їм. І будемо допомагати. І будемо пам'ятати. До останнього видиху будемо пам'ятати ці часи та своїх героїв.

Блоги рясніють привітаннями та підбиваннями підсумків. І перш ніж говорити про свої, хочу сказати: я в захваті від того, наскільки сильні, творчі та працьовиті в мене колеги — я щиро пишаюся ними усіма, і знайомими сонечками, і тими кого знаю лише по аватарці чи на ім'я.

Тепер про своє.

Мені боляче говорити про дім, рідних, колишнє життя — світ наче став на паузу і я в очікуванні — тому перейду до того, що стосується іншої сфери мого життя. Літературної.

1. Цього року я багато чого та кого лишила позаду. Натомість у моє життя прийшли люди, за яких я дійсно вдячна Всесвіту та усім богам.

З деякими із них ми спілкуємося лише на цьому порталі в коментарях блогів, та я ціную їх наче давніх друзів. Дякую вам, дівчата, що лишаєтеся поряд та підтримуєте мене добрим словом чи порадою. Я неймовірна вдячна Букнету за можливість познайомитися із вами.

2. Змінила стару платформу на комфортний солов'їний Букнет. Тимчасово втратила домівку, проте знайшла її тут. Атмосферу яка панує у блогах, книгах та коментарях не можливо описати іншими словами як дім дитинства, в який так і тягне повернутися знову.

3. Почала перекладати, писати та викладати свої книги рідною. Хотілося б звикати до солов'їної швидше, знати її бездоганно, не перевіряти кожне слово чи речення у словнику та перекладачі, але маємо що маємо. До того ж в мене є ви, які виправляють помилки та допомагають мені зробити мої книги краще. Я дуже вдячна за це і ціную це.

Це звісно не весь список, втім це основні, найважливіші пункти з нього. І їх достатньо аби побачити, що за той рік я знайшла свій шлях по якому мені крокувати у цьому та подальших роках. Крокувати весело, легко й поруч із вами.

Окремо хочу подякувати усіх моїх читачів — і тих хто підписався, і тих хто просто читає мої книги. Ви неймовірні. Ви мої дорогі, любі сонечки. Ви надихаєте й даруєте мені сили творити у ці нелегкі часи. Ваші коментарі, ваші зірочки, ваші перегляди змушують мене всміхатися щодня.

Хочу аби ви знали — без вас моїх книг не було б. Не існувало б Стелли та Рея з "Вона", Джейн з однойменної книги "Джейн" не знайшла б свого щастя в будинку Вілсонів, а Джудіт та Алан зі "Зведених" не познайомилися б у Санфолті. Вони існують завдяки вам, завдяки вашій підтримці, вашому інтересу і вашому часу, який ви витрачаєте на читання. Дякую вам. Щиро.  

А на цьому поки все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві ❤