Привіт, мої любі бубоньки!

Дякую усім, хто продовжує дарувати свій час книзі «Вечірка для боса». Я щиро вірю, що ви отримаєте від цієї історії багато класних вражень, відірветесь, закружляєте  коханні та пристрасті.

Сьогодні є новенькі глави. Вибачте, що з перервою між ними. Коли я якраз висилала продовження, у мене вимкнули світло. Але глава вже в повному обсязі на сайті. Тож запрошую насолодитись.

Ще раз дякую за підтримку та натхнення.

«Вечірка для боса»
(тицяйте по назві книги і перейдете на неї)

****Моя сторінка на Букнет****Моя група фейсбук****Моя сторінка на фейсбук****Мій інстаграм****

Уривок:
«— Я хочу, щоб усі мої ранки починались тепер лише так. — Я зачаровано дивилась на красунчика поруч, і солодко зітхнувши, підперла рукою голову.
   — Це буде не проблема, якщо ти забажаєш переїхати до мене. — Кел поставив чашку навпроти мене, і спершись долонями об стіл, нахилився до мого обличчя.
   Я щось не зрозуміла, - це не жарт? Він зараз реально говорить про переїзд? Та ні… Хіба таке може бути? Ми знайомі лише кілька днів… Але встигли закохатись та покохатись до зірочок. У нас все швидко.
   — Кел, ти жартуєш?
   — Хіба видно, що я жартую? — Він поцілував мене дуже ніжно і знову подивився у вічі. — Ну?
   — Що – «Ну»? — Моє серце шалено лунало у вухах, скронях… я не очікувала такого запитання».

*******

А ще сьогодні буде продовження, книги

 Картер & Сорайя. Казка для дорослих.

Анотація:
Сорайя.
Після того, як Картер врятував мене і забрав до себе, наші стосунки швидко перейшли з колючих у палкі. Та у нього є таємниці... І він не вміє зближуватись. Я хочу знати про нього все. І головне - я хочу навчити його довіряти.
Картер.
Я не зміг втриматись і поцілував Сорайю. Тепер я хочу бачити її не лише в своєму будинку, але і у ліжку. Та я не вмію відкриватись... Тай не збираюсь з кимось зближуватись, але вона засіла в моїй голові.