Доброго вечора, любі читачі! Я все ще хворію, на жаль, але завдяки вашій підтримці мені вдається писати! Дякую вам всі безмежно!

Сьогодні відкрила передплату на книгу "Поневолена". Вдячна всім, хто вже придбав чи збирається придбати книгу. Тішить те, що ви ціните мою працю❤️

Ось невеличкий уривочок з книги для тих, хто ще не знайомий з нею:

— Відійди! — ціджу крізь зуби, заплющивши очі. 

Я серджуся на нього, відчуваю ненависть, хоча дуже добре розумію, що сама в усьому винна. Але біль у грудях змушує злитися на цього чоловіка.

— Ми вже давно не цілуємося з нею, не спимо. Не можемо розійтися через дітей, але й разом важко бути. Ніна не хоче визнавати, що між нами давно немає почуттів. Поняття не маю, навіщо вона це влаштувала. Ці поцілунки, вони швидше за все, показові. Мабуть, хтось пліткує про нас із тобою. 

Його виправдання звучать жалюгідно. Я не вірю жодному його слову. Відходжу до вікна, відвертаюся від чоловіка. Зуби так міцно стиснуті, що аж болять щелепи. Але начхати. Хочу лише, аби він відійшов від дверей. Й Олег відходить. Я чую його повільні кроки і, коли він от-от має до мене дійти, кидаюся до дверей. Тільки босу все одно вдається мене піймати за зап'ясток, який він боляче стискає своєю сильною рукою.

І цей біль додає мені впевненості в собі.

— Відпусти! — шиплю, з ненавистю дивлячись у його очі, де легко читається відчай. — Ніколи не смій мене торкатися! Ніколи!

Його пальці повільно, по одному, відпускають мою руку. В синьому погляді біль. Але мені вдесятеро болючіше. Ще й від того, що я просто розвертаюся і йду геть, добряче стукнувши дверима.

Ну і як завжди, подаруночки.

Промо на "Розкраяне серце":

6dq38JoQ - активовано

Промо на "Заміж за діда…":

7XlvERW9 - активовано

-MFbwpey -активовано

Всім гарної та тихої ночі!