Всім привіт!

Дорогі читачі, аби створити Вам святковий настрій, я вирішила перед Новим роком порадувати вас маленькими подаруночками :) Вже традиційно лишаю їх на сторінках у своїх соцмережах. Сьогодні за подарунками і цікавинками хочу запросити Вас у свій телеграм   https://t.me/+3Q99UBtC1NVjMTRi . Підписуйтесь, щоб нічого не пропустити! Відразу додам, що  лишаю посилання в інстаграмі і в фейсбуці, якщо в когось не вийшло відразу приєднатись з блогу.

А ще сьогодні розкажу про фентезійну новиночку від колеги!

Анна Лерой

"Правила поцілунків з чудовиськами" 

це пригоди, новий фентезійний світ, розумна оптимістична героїня і таємничий серйозний герой. І багато чудовиськ) Ціла вежа і навіть трохи більше. Але до вежі ще потрібно дістатись ;) Почуття не з'являться на пустому місці, над стосунками треба буде працювати, відмахуючись від нахабних гостей, небезпечних ворогів і друзів, які лізуть не в своє діло.

Тож влаштовуйтеся комфортніше, бо історія починається :)

Мій батько зник безвісти, і тепер дядько вирішує мою долю. Вибір невеликий — або заміж за обраного дядьком нареченого, або монастир. Але я знайду інший вихід. Доберуся до короля, доведу махінації дядька, знайду батька, врятую наш маєток... А для початку потрібно лише вийти заміж за чудернацьким договором.

Майбутнього чоловіка я в очі не бачила, але живе він у вежі Чудовиськ і не бажає, щоб дружина лізла у його справи. Що ж, нудьгувати мені точно не доведеться!

ЧИТАТИ ТУТ

— Скажи мені, що ти все зробив.

— Зробив все. Зустрів посланців, листа отримав, відповідь одразу ж передав.

— Ніхто зайвих запитань не ставив?

— Ні, я одразу відповів, що Ханна захворіла. І що вона вже має нареченого, теж сказав.

— І ніхто більше не допитувався? — продовжував розпитування дядько. Але Соєр тільки реготнув.

— Я там був один із багатьох. Листа із пропозицією привезли всім керам з родів землевласників. А їх довкола Михала чимало, чоловік десять було представників. І всі відмовою відповіли. Кому воно треба — з Ларко зв'язуватися! Якщо не він сам зжере, то якесь чудовисько у вежі задушить! Що там з останньою його дружиною було…

— Досить смакувати безглузді плітки, — перебив його дядько. — Вистрибнула дурепа з вікна — і все. Сама ж погодилася на цей шлюб, чого потім плакати? У рід Ларко не приходять проти волі. Головне, щоб нам не завадив цей Ларко. За ним король, родичі ж, а королівській владі не суперечать.

— І чудовиська в нього, такі потвори!..

— Груди Мирни, ти колись станеш розумнішим? — простогнав дядько. — Коли тобі знадобиться скаковий верх, ти підеш до сутнісника. Якщо грошей вистачить, то замовиш у хорошого майстра. А якщо багато грошей і становище у суспільстві є, то прийдеш до Ларко і покірно проситимеш аудієнції.

— Покірно? Чого б це? — хмикнув Соєр.

— Того б це, мій дурний нащадок, — зітхнув дядько, — бо потвори у Ларко справді ненажерливі.

Я могла б втекти, сховатись, змінити зачіску…

Але дядько міг легко оголосити мене в розшук. Ще й залучити королівську пошукову службу. А далі заміжжя чи сестри Мирни. Друге нічим не краще. В сестри краще йти тим, хто свідомо готовий допомагати людям, інакше це буде каторга. А я люблю людей, звичайно, але все ж таки не всіх і на відстані.

Бігти до Ларко?

Другий наречений мені потрібний не більше, ніж перший, звісно. Зате була ймовірність, що мій статус його нареченої надасть доступ, наприклад, до короля. Ларко справді той рід, який тісно пов'язаний із владою. І з сутностями — істотами, чудовиськами, як їх тільки не називали. Пояснити королю ситуацію, запросити розслідування, натиснути на жалість, зрештою… Так, якщо й бігти, то цей напрямок виглядав краще за інших. 

 ЧИТАТИ ТУТ

Бажаю приємно провести час із книгами :)