Хоча свято Миколая вже пройшло, хтось навіть відсвяткув Різдво, а я весь цей час хворіла. Півтори тижні я лежала з температурою і ще кілька днів - просто без сил. Взагалі зараз навіть не уявляю, як це час так промайнув...

Може хто помітив, що 19 грудня просторами Букнету поширювався флешмоб блогів, започаткований чарівною Камілою Дані і надійшовший до мене від неймовіної Таї Стрельцової. Взагалі, я вперше беру участь у таких флешмобах, тому не буду й надалі тягнут.

1. Спогад автора про найбажаніший та найцікавіший подарунок

Ну, взагалі в мене майже кожен рікє "найбажаніший" подарунок, хоча отримую я їх зазвичай шляхом збирання коштів на зимові свята. На Миколая здебільшогомені дарували шоколадки, але якщо вже так дивитися, найбажанішим для мене подарунком завжди був хороший та потужний телефон, оскільки для навчаня це штука дуже необхідна, хоча вдома можна було обійтися комп'ютером або ноутбуком. Оскільки минулогорку я назбирала непогану суму, найбижчі роки 3-4 новий телефо мені навряд знадобиться.

2. Хто приносив подарунки автрові під подушу?

За словами мами Дід Мороз та Святий Миколай, але казали мені це під час врученя подарунків з рук у руки, паралельно посміхаючись глузливою усмішкою. На докір через те, що дехто навіть несхотів покласти подарунок під подушку або ялинку, дехто не звертав уваги. 

3. Які традиції святкування свята Миколая є у родні автора?

Як я вже казала раніше, на свято Миколая нам з сесрою просто у рукидавали шоколадки або цукерки. Подеколи великі, подеколи маленькі, але загалом ми лишалисязаоволеним. Коли ми піросли та почали відкладати деякі кошти (а точніше, коли почал тримувати стипедії), в нас почали з'являтися більш оригінальні подарунк, та ще й під подушкою, хоча цього року обставини склалися дещо інакші і ми отрималилише по шокладці.

Якось так... Думаю, на мені можна вважати цю естафету завершеною. Дякую всім, хто прочитав цей блог. Не хворійте та бережіть себе!