Привіт, дорогі друзі та читачі!
По перше, вітаю усіх, хто святкує Різдво сьогодні. Всіх благ та мирного неба нам.
То все ж, що спонукає автора писати? Можу розповісти про себе. Я з дитинства любив вигадувати різні історії і переносити їх на папір. Так, вони були, по дитячому, примітивні. Але це був початок мого шляху, як автора. Можливо він би ніколи і не продовжився. Адже я то припиняв писати (при чому на досить довгий час, навіть було, що на кілька років), то знову повертався до «пера». Розуміючи, що читачами можуть бути всього кілька людей (здебільшого рідні) творити не так уже і просто. Це так, швидше, нікому не цікаве хобі. Тому більшість текстів припадали пилом десь на полицях чи у глибоких шухлядах так і не дочекавшись свого завершення.
Думка про літературну платформу до мене прийшла не так давно. Всього півтора роки тому. Я знайшов де можна було б розмістити свої твори. Зрештою, я вирішив спробувати, хоч і був максимально не впевненим у тому, що бодай хтось зацікавиться тим, що я пишу. Але… о диво! Читачі знайшлись. І я почав писати все більше і більше. А побачивши віддачу (за моєю сторінкою почали слідкувати, книги добавляти у бібліотеки, що особливо приємно, ставити вподобайки і коментувати прочитане) уже годі й зупинитися.
Тому, дорогі читачі, це ви моє головне натхнення. За що безмежно Вам вдячний)
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗі святом! Тут справді гарно те, що можна бачити реакцію читача. Коли бачиш, що театр у власній голові цікавий ще комусь - це неймовірна підтримка )
Рома Аріведерчі, Згоден з кожним словом)
Гадаю, що у всіх письменників такий етап письменницького шляху - плагігувати, а потім писати щось своє, оригінальне! Я радий, що ти знайшов своє місце. І тебе вітаю з Різдвом!
Ян Грім, Ні, я не написала, що образилась на це))) Просто особисто мені не приємно узагальнюватись з тими, хто чуже видає за своє))) От і все)) Дуже вам дякую)))
Зі святом Вас! Мене надихає світ, життя та його відсутність. Вдячні читачі та світ моїх героїв... Навіть не знаю, що ще треба?)
Мак Карсегі, Та нема за що) Вирішила підтримати трохи блог))
Ви молодець! Бажаю поповнення вашої читацької родини.
Ліліт Наві (Lilit Navi), Дякую!
Круто, що Ви знайшли свою аудиторію в таких рідкісних на Букнет жанрах! Ви - молодець!❤️
Богдана Малкіна, Дякую за теплі слова)
Наближення нового року спонукає до роздумів і підбиття підсумків. Теж сьогодні задумалася про те, чи маю право називатися письменником, маючи кілька опублікованих на Букнеті оповідань. Мабуть, ні. Але я прагну цього.
Бажаю плідного творчого року!
Мак Карсегі, Дякую!
Вiтаю зі святом))) Розвивайте успіх)))
Лео Нур, Дякую за побажання) Вас також зі святом!
Мене надихають сни, якісь моменти із життя, банальщина. Наприклад, "Смерть під льодом" заснована на сні, мені приснилося, як з ополонки виринають величезні риби. Придумала "Вулиця Металургів, 25-б", коли ішла біля новобудови, доволі уродської, що втулилася просто в ліс. У "Лицарях Вежі" є момент, коли герой недоречно питає в мами, де його труси. Так само при учнях питав син-старшокласник вчительки, до якої я ходила на додаткові. Катання на санчатах в котловані в оповіданні "Дід Микола" - спогад з дитинства, такий котлован був у Броварах. Так одразу і не згадаю все.
Ольга Пелешук, Схоже, як і Ви, я придумую сюжети) Зі снів, з того, що бачу навколо, з дитинства. Але саме натхненням є читачі. Коли ти бачиш, що комусь цікаве те, що ти робиш.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати