З Різдвом Христовим!!!

                                    Мої любі натхненники.

Миру! Спокою! Злагоди! Здоров'я! Божої ласки та опіки, вам усім.

У мене для вас маленький подаруночок. Сьогодні діє єдина знижка у передплаті історії Аріни та Романа. "Моя Шалена".

                                          Моя шалена

Уривок.

— Аріно, ти даремно хвилюєшся. Батьки вже давно поїхали з дому. Ян Ярославович на роботу, адже обіцяв підмінити тебе, а мати у справах. До того, ж я з самого ранку зателефонував, твоєму батькові. — Бачив як вона напружилася, тому поспішно додав. — Ян Ярославович, в курсі, що з вечірки ми поверталися пізно, і аби нікого не турбувати, я ледь впросив тебе поїхати зі мною.

— Ти брехун. — Нахмурилася Аріна.

— Це ж заради твого спокою, моя шалена дівчинко. — Посміхнувся і не витримавши, на мить впився в її складені бантиком, повні вуста. — Тепер нам нікуди поспішати.

Великі очиська, кліпнувши дивилися на нього. Чекав її каяння та обурення.

— Ні, Ром, мені краще поїхати додому. — Здавлено прошепотіла.

— А хто тебе відпустить? — Її плани протирічили його. Не мав наміру її нікуди відпускати. Хотів бути поруч, та насолоджуватися нею. Бачив невдоволення в її очах. — Аріно, тепер ти моя дівчина, і не тільки дівчина. — Витримав паузу, зіниці хаотично бігали в її очах. Ніжно поцілував в кінчик носика. — Після цієї фантастичної ночі, ти зобов’язана стати моєю нареченою.

— Романе!!! — Обурилася, й хотіла звільнитися з його обіймів, та не дав їй цього зробити, міцніше притиснув до себе.

— Я хочу почути, «так».

Розгублено дивилася на нього, ледь не плакала. Часто кліпала очима. Шаленів від того, що тримав її в обіймах, але поведінка дівчини насторожувала.

Облизнула губи, й опустивши очі здавлено промовила.

— Романе, це неможливо. — З очей скотилися сльози.

— Чому не можливо? — Її поведінка ошелешила.

— Ти пропонуєш мені стати твоєю нареченою... — Заглянула з відчаєм в його очі. — Батьки цього не приймуть. Розумієш?!!

                   Рада вітати вас на своїй сторінці!!!