Хто ж це за таємний гість?

Чоловік йшов поруч твердим і впевненим кроком, підставивши мені лікоть, за який я схопилася. У ньому було стільки впевненості, що я поряд з ним почувалася маленькою слабкою дівчинкою.
Ми зійшли з основної доріжки та опинилися на невеликій галявині, над якою літали сфери. А посередині стояв стіл, де стояли різні напої.
Я здивовано дивилася на весь цей асортимент і невпевнено промовила:
- Мені безалкогольне.
- Тут лише таке і є, - усміхнувся чоловік. - Я ж не псувати стосунки сюди прийшов. Тож для такої чудової дівчини я підготував вишуканий набір коктейлів на будь-який смак. Є з ваніллю, з перцем та з шоколадним сиропом. Який оберете?
- Ваніль, - відповіла я, згадавши, як він відчув її перед поцілунком.
- Відмінний вибір, - він допоміг мені сісти, а потім відкрив пляшку зі світло-рожевою рідиною і налив у обидва келихи.
Потім дістав з кишені невелику фляшку і додав її вміст у свій келих.