Хто приносить автору подарунки Новорічний флешмоб)

КАМІЛА ДАНІ  як завжди вміє вчасно зібрати авторів Пампушок і ось вам нове диво, флешмоб до Миколая.

На цей раз треба відповісти на три питання:

1. Якийсь спогад автора про найбажаніший та найцікавіший подарунок?

Ох, автор з самого дитинства була людиною сповненою практицизму, тому і подаруночки цінувалися виключно такі ж. Ніяких ляльок і ведмедиків. Нащо? В мене вже один є, правда не ведмедик, а левеня, але то не мало значення. Ляльки? Те ж, нащо? Я собі з пластиліну ціли світи з трьох років виліплювала, а що я буду з лялькою робити, якщо шити не люблю?

То ж у дитинстві подарунки мене не дуже цікавили, бо ніхто не міг вгодити. А спитати чомусь ніхто не додумався (*/▽＼*)

Тому найбажаніший подарунок я отримала аж у чотирнадцять років. І це була друкарська машинка Ятрань. Щастя було у вигляді вереску на увесь дім, а через п'ять хвилин мої рідні не знали куди подітися від цілодобового гуркіту.

2. Хто приносив подарунки авторові під подушку?

Ех, повертаємося до першого питання, а точніше до того, що автор чи не з пелюшок була сповнена прагматизму та практицизму. Тому ніяких казкових дарунконосіїв. 

Так-так, сказала автор не лише любовних романів, а й фентезі (*/▽＼*)

3. Які традиції святкування свята Миколая є у родині автора?

Ну, тут, ніяких особливостей. Хоча дочка вже доволі доросла, щоб вірити у Миколая, під подушку на ранок 19 грудня обов'язково заглядає. Тим паче що "Миколай" занадто не париться і кладе те, що можна потім самостійно обміняти у будь-якому магазині на конкретну бажану річ.

Ну а моїм читачам я хочу побажати на Миколая вміння замовляти власні бажання, та вміння чути бажання інших. І тоді усе у нас всіх буде добре. Ну й звісно мирного неба над головою і перемоги °˖✧◝(⁰▿⁰)◜✧˖°

Передаю флешмоб Таї Стрельцової та Олені Гуйда

Ну і звісно, що за Миколая без подаруночків.

Отже, сьогодні у мене знижка 15% на вельми легку та веселу історію "Шостий плюс"

— Ви каву п’єте?
Питаю й одразу подумки відвішую собі потиличник.
Ляно! Яка кава? Ти взагалі про що?
Мало того, що ти у цьому бовдурському купальнику звалилася чоловіку на голову, сидиш на ньому верхи, наче наїзниця, так ще й розбила йому обличчя.
Он, кров по скроні стікає.
Кирило у відповідь глухо сковтує та відповідає:
— Любити — не полюбляю, але п’ю.
Голос його низький, хриплуватий, що відразу відгукується всередині мене дивним тремтінням та бажанням розпливтися рожевою калюжкою.
І дідько його забирай, до чого ж в нього сильні руки.
Ще й подружка моя кудись поділась, залишивши нас наодинці.

Перейти на книгу тиць тут або на картинку.

Ну й звісно не забуваємо за флешмоб новорічних історій Кожного року 15 грудня