- Захар. Я чесно не знав, блін, хотів бабла підняти. - з ходу зустрів мене директор. Останнім часом я клуб закинув, довірив йому. - Кажи. - Я домовився за бій дівчат. - Хто дозволив? - запитав я, піднявши очі

Сьогодні дізналася, що Букнет покинули дві чудові авторки, що підтримували та надихали мене протягом тривалого часу – Ева Роман і Діана Козловська. Знаю, що вони продовжують творчий шлях, але все одно сумно, що не буде

Привіт ❤️ Я тут перечитувала текст, який готую до публікації, і зупинилася на одному уривку. У світлі останніх подій він раптом став для мене кумедним — попри всю серйозність ситуації, як у книзі, так і в реальному

Місяць я писала, писала і нарешті дописала !.. Ні, не книгу ! Лише 31 розділ "Вартової трояндових воріт". Але краще робити довго та погано ніж не зробити взагалі. 31 розділ Дякую тим людям, які продовжували читати

Моє мовчання братові, схоже, сподобалося. Він сприйняв його за ознаку покірності, що вважається головною чеснотою таринських жінок. Надір навіть заспокійливо посміхнувся і спробував мене втішити: – За умовами контракту,