Буктрейлер і завершення

Або чому «Баг: право на душу» — це вже не фантастика. ​Сьогодні я зрозуміла одну річ: майбутнє не просто «не за горами», воно вже стукає у двері, причому робить це впевненим стилем професійного автора. ​Я

Нещодавно я прочитала блог Ньюбі Райтер, де вона ставила схоже запитання. Коментарі під дописом розділилися: хтось вважав, що ШІ може писати книги, хтось — що він лише інструмент і помічник автора, а дехто називав використання

Нарешті я повертаюся до свого письменницького шляху :) Поки публікувалася "Пухкенька", я вже й встигла засумувати за процесом написання мого фентезі. Перший розділ вже в доступі :) Але я його поділила ахах х) Починається)

​Майже три місяці я на «Букнет», і мушу визнати: це унікальний досвід. З усіх платформ, які я знаю, тут — найтепліша публіка та неймовірно щирі співрозмовники. ​Для мене, як для людини, чиє основне життя проходить

​ШІ — це дзеркало, яке має доступ до всього масиву людських знань, але воно ж успадкувало і наші «баги»: глюки, фільтри та здатність маніпулювати інформацією залежно від ролі. ​Я часто запитую себе: чи можна вважати