Анонс і красивості до раю

Опівнічні теревені❤️ 

Анонс проди до роману "Покинутий рай"

— Бовдури! — вона так голосно це викрикує, що бідолашні в'єтнамські вояки німіють, а я завмираю. 

    Все навколо завмирає в момент, коли ця жінка повертається у мій бік. Звуки щезають, рухи людей за її спиною стають повільними, а я дивлюся. Вперше настільки шоковано дивлюся на жінку, бо не вірю, що вона реальна. Адже думаючи, що марив перед смертю, не чекаю зустріти ангела знову. 

    Проте він переді мною. Дивиться прямо у вічі, а моїм тілом біжить гаряча хвиля ознобу. Вона реальна. Жінка, яка мене врятувала, якій я наговорив таких дурниць, як хлопчисько, стоїть переді мною. 

    Першим бажанням стає зникнути, як примара. Прямо зараз щезнути, аби не бачити, як в її очах читається така гамма емоцій, що я ніяковію, ніби школяр. 

    — Доку! — вона впирає руки в боки і здуває чубок з лоба, а я ковтаю інстинктивно слину від переляку. — Аладін прокинувся. 

    Хто? Я точно сказав їй, як мене звуть. Це все, що я встигаю подумати, перед тим, як той самий Док виштовхує силою в'єтнамських військових геть і закриває намет на застібку. 

ЧИТАТИ ТУТ

Музика і заглавна пісня, яка стала однією з причин появи новели ще п'ять далеких років назад. Нарешті… ви читаєте повноцінний роман про моїх Мілу і Джина ❤️ 

Насолоджуйтесь ❤️

Ваша Христя.