Шалена дівчинка боїться повірити!!!

        Доброї ночі, мої натхненники!!!

Запрошую до шаленої історії кохання Романа та Аріни. Поміж цих двох сипляться іскри. Обоє в житті пізнали розчарування. Та якщо Роман впорався зі своїм страхами, то Аріна і досі керується ними, та рівняє всіх до одного.

                                   Уривок.

Втомившись подалася до сходів. Зловилася за поруччя, й піднявши погляд, завмерла. Біля сходів на краю басейну стояв Вовков, одягнений у білі спортивні штани, і таку ж футболку, в білих кросівках. В руках тримав рушник. Серце забилося у грудях швидко, швидко. Дрібне тремтіння пройняло тіло. Він надто пильно дивився на неї, від цього почуватися спокійно не могла, здається кожна клітина тіла поворухнулася. Виходити з басейну трохи соромно, але зібравшись та вдаючи впевненість, подалася вперед. Різка прохолода сковувала тіло. Вийшовши, здригнулася.

Роман відразу розмотав величезний рушник, запрошуючи її у нього. З мить дивилася на зведеного брата, він відверто розглядав її. Напружено зробила крок вперед. Чоловік вмить закутав її у рушник, притиснувши до себе, адже вона вся трусилася. Мовчки підхопив на руки, й подався з нею від басейну. Страшенне хвилювання, та трепет охопили тіло.

— Куди ти мене несеш? — Крізь цокотіння зубів запитала.

— У спальню. Тобі потрібно зігрітися. — Без емоцій промовив.

Аби було зручніше, обвила його шию рукою, й запротестувала.

— Я не хочу у спальню. Відпусти.

Роман йшов наче не чув.

— Романе, відпусти. Я хочу в бесідку. Я піду сама. Мені не холодно. — Обманювала, адже вся тремтіла.

— Я не можу тебе відпустити, ти боса. — Холодно заперечив Вовков, і повернувшись ніс її у бесідку.

Боялася залишатися з ним на одинці, хоча їм потрібно поговорити, але це краще зробити з рання.

— Навіщо ти це робиш? — Тихо та невдоволено запитала.

— Що саме? — Вдав, що не розуміє.

Увійшли в бесідку, відпустив її, поставивши на ноги на підлогу, й відразу притиснув до себе, адже вона вся тремтіла.

— Що роблю, Аріно? — Холодно перепитав.

— Все, Романе. — Взялася перераховувати. — Возишся зі мною, носиш на руках, даруєш квіти, захищаєш. Для чого це все? Що за цим стоїть? Що ти вигадав?

— А ти як думаєш? — Невдоволено перепитав. — На що схоже, те, що ти перелічила?

                              Аріна та Роман

Щиро дякую усім за підтримку, відгуки та зірочки. Це дуже важливо, це справді надихає.