Шлях героя. Частина 8

Вітаю)

Продовження серії дописів про класичну модель мандрівки літературного героя. Ті пункти, що вже описувались у моєму блозі:

  1. Звичайний світ
  2. Поклик до мандрівки
  3. Відмова від поклику
  4. Наставник
  5. Подолання першого порогу
  6. Випробування

Тепер наш герой наближається до прихованої печери. Це таке страшне та сховане місце, де знаходиться те заради чого починалась подорож.

Перед тим як здійснити останній крок герой може спинитись для розробки плану або підготовки до бою.

У міфології прихованою печерою може бути царство мертвих, лігво дракона або лабіринт.

Для Люка Скайвокера такою печерою стала Зірка Смерті. 

Герой змушує себе подолати страхи та увійти до печери, тим самим він долає другий поріг на своєму шляху.

У статті використано матеріал з посібника The writer’s journey by Christopher Vogler.
Усім щастя! Та мирного неба!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Візуал до 16 глави "Метелики в раю"
Воно! — раптом верескнула Діана, виринаючи з ряду вішалок із дизайнерським одягом. — Сніжано, дивись сюди! Вона затягла мене в примірочну і втиснула в руки розкішне плаття з глибоким V-подібним вирізом насиченого
Рецензія до марафону Ульяни
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
Ділимося улюбленими історіями!
Привіт, неймовірна спільното Букнету! ? Я обожнюю історії, де емоції на межі, а пристрасть і злість переплітаються так сильно, що героям іноді стає важко дихати. Хто вже знайомий із моїми Діном Кроуфордом та Елізабет Маллоу,
СитуацІя Sos
Чи траплялося вам читати книгу й відчувати, ніби автор написав її саме про вас? Мені здається, такі книги знаходять нас не випадково. Ми відкриваємо їх у потрібний момент і раптом зустрічаємо між сторінками себе - свої
Візуал до Глави 4 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Я обернувся й оглянув залу. Атмосфера змінилася. Тепер це було не «товариство в шале», а група тих, хто виживає. Вони трималися ближче до стін, інстинктивно захищаючи спини. • Маркус стискав порцелянову
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше