День зимової романтики у ПоганцІ

Привіт, друзі) Як ви?

В нас сьогодні дощ лиє як з відра...

А в наступній опівнічній проді ПОГАНЦЯ - справжня зимова романтика)

Чекаєте?

– Олено, я нічого не розумію. Що тобі наговорила Аліса, чому ти втекла?

– Аліса мені нічого не говорила. Просто вирішила не заважати вашому щастю. Ти ж так її любиш, а я ніхто! – кричить на мене і в сніг штовхає, а сама навтьоки пускається і плаче, і так смішно мені стає.

То вона чула мої липові зізнання Алісі? Так, а далі? Далі не слухала?

Та веселощі в моїй душі швидко змінюються на гнів, бо Олена знову поводиться наче мала дитина. Чому, чому вона так просто відмовилась від нас, наплювала на все, що було?

Біжу за нею і ледве наздоганяю, падаючи разом з нею в сніг. Олена виривається, шипить та вивертається так, що опиняється верхом на мені, і ця позиція мені занадто подобається, щоб просто її відпустити...