Кому міфологічну казочку?

Привітики, мої хороші. Давненько нічого не виставляла, а ще давніше брала участь у конкурсах. Хочу виправитись негайно.

Запрошую до прочитання цікавезної зимової історії про звичайних дівчат та те чому не варто самим ходити лісами)))) Жартую))) Насправді оповідання про загублені традиції, забутих божеств та незабуте кохання.

Конкурс "Новорічна несподіванка" скоро закінчується і я поспіла майже в останній вагон. Підтримайте, будь ласка, нас з Карачуном.

АНОТАЦІЯ:

Ніхто не  міг й уявити, що улюблена казочка від бабусі може явити себе в реальності. 
Та чи спроможні ті заховані знання у зовсім не вигаданій, а просто забутій людом історії порятувати життя близнючкам, які загубилися в лісі на новорічні свята?
Марійка та Василіса однакові ззовні, але зовсім різні за суттю. Казочку чули обидві, та чи порятує вона їх обох? Страх, смерть, кохання та ненависть спалахнуть на лісовій галявині, коли настане час їм зустрітися з Карачуном.

Ласкаво запрошую до моїх паралельних світів.

З повагою ваша Наталі Паррел

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лара Роса
11.12.2022, 20:52:25

Про Карачуна ще не читала, крім самих міфів. Має бути цікаво) Успіху!

avatar
Аліна Скінтей
11.12.2022, 20:43:20

Однозначно хороша міфологічна казка!

Наталі Паррел
11.12.2022, 20:44:42

Skintey Alina, Дуже дякую за відгук))) Рада, що Вам сподобалася)))

Інші блоги
Минуло 2 місяці як я стала автором...
Можливо ви пам'ятаєте себе, коли починали писати свою першу книгу?? Я така людина... чудово запам'ятовую дати))) Хоча у випадку книги вони написані, але справа не в тому❤️❤️❤️ А в тому, що ще два місяці тому яб не
⚜️ Між двома подихами ⚡ фінал✨ ялинка
✨ Доброго вечора, шановні майстри й майстрині слова, читачі й читачки✨ ⚜️ Я до Вас з фіналом і різдвяним вайбом)) ⚜️ Але спершу, як і обіцяв… Зустрічайте наших красунь-панянок! Емілі, Селіна, Нірея, Ліарен
Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається
У тебе гіпотетичний інтерес чи конкретний?
Шум бару залишився за спиною. Я неквапливо пішов вузьким, трохи вигнутим технологічним коридором, що імітував міську вулицю, коли позаду почув те, чого й хотів, — легкі кроки. Я не став смикатися чи хапатися за паралізатор
Хто винен?
У всьому винен Жорик))))❤️❤️❤️ Вилітаю з автівки й біжу до «бомжа». Тягну за шкірку, підіймаю за плечі, лаюся та несподівано давлюся власними словами – на мене крізь густе золотаве волосся
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше