Всім привіт) Це питання, яке особисто я задаю собі найчастіше. Ну й справді, коли це стається? Часом навіть не помічаєш того, коли герої встигають влізти кудись і заробити на свою голову безліч проблем, а потім вже й самі намагаються виплутатися. А ти бери собі й занотовуй і поспішай, бо ж вони також ніколи не стоять на місці та лізуть набагато далі, ніж сягають наші думки) Тоді вже в хід іде додавання деталей, а герої знову ж таки не сидять на місці й вже встигають закохатися у ворога чи куди гірше - потрапити у майстерно сплановану пастку, звідки маєш їх вивести як той мега мозок, що часто присутній у детективних історіях та веде всю операцію.
І я зараз працюю над новим розділом до книги "Це просто доля" і дивуюся з власних же героїв. Даяна виявляється не така проста, як мені здавалося. Ну серйозно, каже, що вона ніхто в бойових мистецтвах, а он як змогла захиститися та ще й прикрити брата (а він один з кращих бойових магів, якщо-що). Як щодо Даріса, то навіть від мене ще досі приховано дуже багато секретів. Звісно, в розділі, що був опублікований вчора ми таки дізналися, хто він такий насправді. Але ж щось мені підказує, що таємнича незнайомка ще з'явиться в цій історії та добряче попсує нерви Даяні. А та, повірте мені, вміє постояти "за своє")
Як щодо Крейга, то як той зміг дізнатися страшну таємницю Ейнара і що то взагалі таке, що його настільки старанно приховують обидва? А Розалія? Що вона робила ці два дні після весілля? Чому практично зникла з поля зору Даяни? Чому про неї не було ані слова? Відпочивала після виснажливої підготовки? Точно ні. І знову таємниці...
Агов, мої любі герої, чому ви приховуєте стільки всього? Час вже й розкрити трішки таємниць, чи не так?
Ех, останнім часом все більше втрачаю ниточку оригінального плану сюжету... А у вас таке буває? Чи може ви взагалі не складаєте ніяких планів для написання книги й "пишете на ходу"?
Я з часом стала прописувати сюжет, але, дійсно, герої живуть своїм життям, тому я вдосконалюю сюжетні лінії) інколи міняю сюжет, бо розумію, що так буде краще)) це, мабуть, у всіх таке))
Дійсно герої іноді живуть швидше ніж встигаєш писати)))
Чесно кажучи раніше писала без плану. І таке письмо куди легше давалося. Зараз працюю над новим романом за зарання занотованим планом і щось не йде моїм героям той заготовленний розвиток подій. Основна лінія наче помічається, але ці норовливі голови та й справа, що бовкнуть щось не по тексту, чи влізуть у халепу поза планом.
Тому Ви така не одна, нас багато))))
В моїй голові завжди утримується генеральна лінія сюжету, але так - герої інколи починають жити своїм життям і починають відкаблучувати щось, що мною не планувалось))
Лара Роса, А у мене так чомусь було лише з першими книгами) Зараз сюжет з запланованим збігається лише приблизно у перших десяти розділах, а далі...
Зате всі ці моменти справді безцінні)))
Завтрашня глава книжки «Попіл спалених мостів» буде дуже емоційною та полікує ваші сердечка! А поки можна подивитися на наш традиційний комікс-спойлер! А ще я нарешті зібрала докупи усі свої соцмережі, тож підписуйтеся
Просто плачу, люди! "Системою визначено, що текст вашої книги «Кава, полита сльозами» значною мірою або повністю створено ШІ і він містить велику кількість явних ШІ-патернів та ознак, що може привести до зменшення
Привіт! Моя найперша історія, моя візитівка тепер надійшла у продаж. Історія, якою зачитуються і досі, історія, яку ви дуже любите і з якою я збирала своїх перших читачів. Дякую, що ви і зі мною. Ціную! "Солодка помста"
Діліться, якою була перша сцена, з якої почалася ваша книга? Не перше речення - а саме історія =)) У мене «Сваха під прикриттям» почалася 20 років тому не зі свахи й навіть не з основних подій сюжету. Перша сцена
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ з часом стала прописувати сюжет, але, дійсно, герої живуть своїм життям, тому я вдосконалюю сюжетні лінії) інколи міняю сюжет, бо розумію, що так буде краще)) це, мабуть, у всіх таке))
Діана Козловська, Мабуть)))
В голові тримаю лише основну думку,а потім герої як поведуть))
Інна Турянська (Innaturianska), Тепер уже й сама, мабуть, приєднаюся до цього способу написання книги))) А то лише даремно гаю час)
Дійсно герої іноді живуть швидше ніж встигаєш писати)))
Чесно кажучи раніше писала без плану. І таке письмо куди легше давалося. Зараз працюю над новим романом за зарання занотованим планом і щось не йде моїм героям той заготовленний розвиток подій. Основна лінія наче помічається, але ці норовливі голови та й справа, що бовкнуть щось не по тексту, чи влізуть у халепу поза планом.
Тому Ви така не одна, нас багато))))
Наталі Паррел, Ооо розумію))) Буду знати)))
Натхненнячка Вам))))
В моїй голові завжди утримується генеральна лінія сюжету, але так - герої інколи починають жити своїм життям і починають відкаблучувати щось, що мною не планувалось))
Лара Роса, А у мене так чомусь було лише з першими книгами) Зараз сюжет з запланованим збігається лише приблизно у перших десяти розділах, а далі...
Зате всі ці моменти справді безцінні)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати