Додано
11.12.22 20:22:56
Коли герої починають жити власним життям?
Всім привіт) Це питання, яке особисто я задаю собі найчастіше. Ну й справді, коли це стається? Часом навіть не помічаєш того, коли герої встигають влізти кудись і заробити на свою голову безліч проблем, а потім вже й самі намагаються виплутатися. А ти бери собі й занотовуй і поспішай, бо ж вони також ніколи не стоять на місці та лізуть набагато далі, ніж сягають наші думки) Тоді вже в хід іде додавання деталей, а герої знову ж таки не сидять на місці й вже встигають закохатися у ворога чи куди гірше - потрапити у майстерно сплановану пастку, звідки маєш їх вивести як той мега мозок, що часто присутній у детективних історіях та веде всю операцію.
І я зараз працюю над новим розділом до книги "Це просто доля" і дивуюся з власних же героїв. Даяна виявляється не така проста, як мені здавалося. Ну серйозно, каже, що вона ніхто в бойових мистецтвах, а он як змогла захиститися та ще й прикрити брата (а він один з кращих бойових магів, якщо-що). Як щодо Даріса, то навіть від мене ще досі приховано дуже багато секретів. Звісно, в розділі, що був опублікований вчора ми таки дізналися, хто він такий насправді. Але ж щось мені підказує, що таємнича незнайомка ще з'явиться в цій історії та добряче попсує нерви Даяні. А та, повірте мені, вміє постояти "за своє")
Як щодо Крейга, то як той зміг дізнатися страшну таємницю Ейнара і що то взагалі таке, що його настільки старанно приховують обидва? А Розалія? Що вона робила ці два дні після весілля? Чому практично зникла з поля зору Даяни? Чому про неї не було ані слова? Відпочивала після виснажливої підготовки? Точно ні. І знову таємниці...
Агов, мої любі герої, чому ви приховуєте стільки всього? Час вже й розкрити трішки таємниць, чи не так?
Ех, останнім часом все більше втрачаю ниточку оригінального плану сюжету... А у вас таке буває? Чи може ви взагалі не складаєте ніяких планів для написання книги й "пишете на ходу"?
Софія Вітерець
971
відслідковують
Інші блоги
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ з часом стала прописувати сюжет, але, дійсно, герої живуть своїм життям, тому я вдосконалюю сюжетні лінії) інколи міняю сюжет, бо розумію, що так буде краще)) це, мабуть, у всіх таке))
Діана Козловська, Мабуть)))
В голові тримаю лише основну думку,а потім герої як поведуть))
Інна Турянська (Innaturianska), Тепер уже й сама, мабуть, приєднаюся до цього способу написання книги))) А то лише даремно гаю час)
Дійсно герої іноді живуть швидше ніж встигаєш писати)))
Чесно кажучи раніше писала без плану. І таке письмо куди легше давалося. Зараз працюю над новим романом за зарання занотованим планом і щось не йде моїм героям той заготовленний розвиток подій. Основна лінія наче помічається, але ці норовливі голови та й справа, що бовкнуть щось не по тексту, чи влізуть у халепу поза планом.
Тому Ви така не одна, нас багато))))
Наталі Паррел, Ооо розумію))) Буду знати)))
Натхненнячка Вам))))
В моїй голові завжди утримується генеральна лінія сюжету, але так - герої інколи починають жити своїм життям і починають відкаблучувати щось, що мною не планувалось))
Лара Роса, А у мене так чомусь було лише з першими книгами) Зараз сюжет з запланованим збігається лише приблизно у перших десяти розділах, а далі...
Зате всі ці моменти справді безцінні)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати