Оновлення уже доступне https://booknet.ua/.../povernisya-yakshcho-nasmlishsya... Макс знову молодець і красавчік - спіймав мишу, хоч він і не кіт.

"- Подивіться на цю мишу в розтині, Олександро Валеріївно. - сказав я тоном нашої біологічки. - Так, мені самому неприємно, але треба для науки.

- Який ще розтин, придурок? Швидко викликай безпеку.- відняла руки від рота Лі. І знову тільки для того, щоб мене образити.

До чого все ж вона невдячна, аж жах бере.

- Якщо вона скачувала щось, то це півбіди. А якщо запустила вірус, все пропало. - пояснила Лі свою різкість.

- Якщо запустила, уже нічого не зробиш. А якщо скачувала, то побачимо, що саме. Нащо так нервувати?

- Ти не нервуєш ніколи, коли не твоє згоріло. - зло сказала Лі.

- Нема за що дякувати, Олександро Валеріївно. На моєму місці так вчинив би кожний. Затримав диверсантку на гарячому. Дрібниці. - відповів я.

От тобі за придурка. Сама така.

- Диверсантко, а ну кажи, на кого працюєш? - гаркнув я і грізно нахилився я над мишею. І це вірус чи ні? І чого ти кричала тут. І на кого?

Миша мовчала, зціпивши зуби.

- Викликайте безпеку, Олександра Валеріївна. - запропонував я. - Вона спіймана на гарячому. Тепер її не візьмуть і підлогу мити нікуди, де є хоч один калькулятор.

- Не треба безпеку. - прошепотіла миша. - Хоча мені тепер все одно.

- Так все одно чи не треба?

- Не треба. Я все скажу.

- Тоді кажи, на кого ти тут кричала? Тут бува, твій спільник ніде не причаївся?"

Ого, невже Макс в перший же день на роботі викрив шпигунку?

Лі невимовно пощастило, що він тут.

Але вона, здається, зовсім цього не цінує. Не вірить вона в Макса.

Подивимося, чи бува, не помиляється.

А ви як думаєте - референтка і справді шпигунка?

Дякую за підписки й за посилання в соцмережах на цю історію. Нехай більше ваших друзів побачать цю книгу і повеселяться разом з її героями.

І це ж ми ще не дійшли до романтики, але дуже скоро дійдемо.

Буквально в наступному розділі.

До речі, не забувайте підписуватись, додавати книгу до бібліотек і зазирати до новорічного флешмобу

#кожного_року_15_грудня

Автори флешмобу, я в тому числі, будуть вдячні, якщо ви поставите зірочки-вподобайки історіям, які вам сподобаються.

Безпечних вам вихідних з цікавими книгами!

Побачимося в коментарях.

Оновлення щоденне.

Історія з флешмобу #кожного_року_15_грудня 

ЧЕРВОНА ШАПКА І ДРУГИЙ ШАНС https://booknet.ua/.../chervona-shapka-drugii-shans...  завершена і чекає на тих, хто читає тільки завершені книги. СЛР, короткий любовний роман, безплатно )

Віктор і Кася тепер разом. Всі герої історії отримали на зимові свята нові шанси.

І звісно ними скористаються.

"Але це вже інша історія.

Вона про нас з Каською в дипмісії й вітчима, який хотів продати свій патент закордоном, бо тут його ніхто нездатний оцінити.

Він прийшов у дипмісію з вимогою надати йому захист від переслідувань з боку місцевого криміналу і поліції, бо ми зобов’язані допомагати вітчизняному бізнесу .І поки говорив це, побачив спочатку Касю, яка слухала його, замерши від щастя.

А потім мене, теж дуже задоволеного тим, як вітчим сам себе покарав за свої підлі дії.

Але ми рано зраділи, бо виявилося, що нам доручають його захист.

І знову все завертілося.

Колись розкажу. Чесно.

А зараз вибачте, у нас з Касею відпустка.

Ми  їдемо додому у відпустку. Бо кожного року п’ятнадцятого грудня  у мене зустріч з однокурсниками.

Її не можна пропускати."

На цьому історію про те, як Віктор і Кася знову знайшли одне одного, і більше ніколи не розлучалися, закінчено.

Але це звісно не все, що з ними трапилося в житті цікавого, смішного і повчального.

Як Віктор уже повідомив, його вітчим і не подумав використати свій другий шанс правильно і чесно. І вони знову зустрілися з в маленькій тихій країні, де майже нічого не відбувається, життя тече розмірено, поділено на курортний сезон і сезон відпочинку жителів від курортників.

Нудьгу розбавляють тільки випадки закоханості курортників і місцевих  в рокову красуню Касю.

І от в цю безжурну і веселу країну прибуває Олег з наміром прилаштувати за великі гроші свій нікому не потрібний винахід.

Кого захищати радникові дипмісії і його прекрасній помічниці - громадянина власної країни, чи чужу країну від нього?

Після нового року (або коли ситуація з інтернетом хоч трохи поліпшиться) дізнаємося.

А поки що читайте історію про те, як пихатий мажор Макс закохався у свою начальницю  Ліку і подарував їй зірку з неба.

І не забувайте заглядати на сторінку флешмобу  #кожного_року_15_грудня   - перейти на неї можна просто натиснувши не цей тег в описі книги.

Бережіть себе і тих, кого любите, читайте гарні книги, і все буде добре.