“Солодкого Нового року!”

Це оповідання про те, як одне новорічне побачення перетворилось на щось більше.

Конкурсний твір - повністю безкоштовно!

Шматочок:

«Відчиняю.

А там… ну викапаний шматочок солодкої вати!

Пухкенька панночка. Уся в білому, і пахне від неї солодко.

Об’ємна міхова шапка та пуховик — до п’ят. Сніжинки зачепились за довгі вії. Обличчя кругле, розчервонілось, носик задерикуватий. Усміхається.

— Пан Вайленко? Замовляли кейтеринг.

Киваю.

Простягає долоньку, а руки в неї теплі. Гарячі!

— Олена.

— Антон, проходьте.

Споглядаю, як заповнює простір своєю палкою постаттю, краплинками розталого снігу та… кількома ящиками.

Великими таким.

Заносить їх один за одним. Перехоплюю з її рук.

— Оу-у… Як ви їх сюди? — важкенькі.

— Це до кухні, — несу.

— Чому не подзвонили? Я б допоміг.

Незручно як! У мене третій поверх і жодного ліфта.

— Та нічого, звикла. Я ж не в руках, бачте, на машині, — легко сміється та киває собі за спину.

Машина? Цікаво, яка в такої панночки тачка? Може їй техогляд запропонувати… Останньою до квартири потрапляє доладна та міцна — тачка.

Ну… у прямому значенні — з двома колесами та металевим корпусом.

Усміхаюсь і собі, заношу її «машину» до комори.

А дівчина з гумором.»

 

© Поліна Креп «Солодкого Нового року!»

І трохи образів, які надихали:

Сподіваюсь, мені вдалось створити та підвищити святковий настрій.

Бережіть себе, смакуйте улюблені страви та вірте у дива!

Р.S.: До речі, автор знає, про що пише. Моє перше побачення з майбутнім чоловіком теж відбулося саме напередодні Нового року.