Хвилюючий розділ

Гострий сюжет в кіно називають трилер. Тобто в перекладі трепет, хвилювання. Отже і розділ вирішив назвати хвилюючим.

Взагалі, складається враження, що в кіно простіше пограти на почуттях глядача, ніж автору на почуттях читача. Адже в кіно в арсеналі і артисти відповідної зовнішності, і антураж, і музика. А у автора лиш літери, слова, речення…

Проте, все таки саме книжка налякає більше ніж будь-який фільм. Бо глядач пересичений. Пригадую, як я дитиною дивився фільм Кінг-Конг, це було страшно. Зараз же діти лиш посміхнуться, коли побачать таку собі волохату ляльку на екрані. А книжка нажахає більше. Причина тому людська фантазія. Ми здатні нафантазувати такого, що й не заснеш.

Автору залишається знайти той читацький перемикач, що увімкне фантазію людину в режим залякування. Хто краще себе самого знає, чого боїться?

           Тож запрошую в «Гостросюжетний розділ», в якому два оповідання. Сподіваюсь, що поціновувачі трилерів отримають жахливе задоволення.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Доброї ночі!
Знижка на дану історію! Розлучення. Врятуй нас. Все виявилося обманом. Мій щасливий шлюб. Ідеальний чоловік. Це все лопається як мильна бульбашка і збиває з ніг. Єдине, що змушує посміхатися, це моя маленька дочка, заради
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше