Гостросюжетний розділ

Довго думав, як обізвати розділ в якому розміщу свої трилери. Трилерський, розділ трилерів, все якось не звучить. Тож довелось звернутись до самої суті трилерів. А суть цих творів гострий сюжет.

Да, під такі характеристики можна підвести багато творів, це і детективи, і … та що хочеш, навіть історія про любов може і мусить мати гострий сюжет. Не дарма ж там три кута найпоширеніша тема. А як відомо у трикутника щонайменше два кута гострі.

Тому чому ж віднесли трилери в окрему категорію? Думаю через насиченість цієї самої гостроти, напруження, через ступінь стиснення пружини напруги. В трилері більша густина емоцій на певну кількість літер.

Взагалі, в питаннях трилерських літературі досить складно конкурувати з кіно. Там і артисти показують мімікою з жестами, як все страшно, і освітлення змінюється з кожним градусом напруги. А чого варта музика? Музика в кіно це мистецтво в мистецтві, а в трилерах, інколи можна починати хвилюватись навіть з закритими очима, просто вслуховуючись в ноти.

Але є одне але. І це «але» досить суттєвий плюс на користь літератури. Будь-який фільм починається с сюжету. Тобто перш ніж знімати кіно його треба придумати. А придумавши, треба записати. От і маєм книжку, роман, новелу чи оповідання.

Є ще один плюс на користь літературних трилерів. Написаний трилер теж містить в собі музику, освітлення, міміку і жести героїв. Та всі ці елементи різноманітні, вони не в єдиному варіанті, не в єдиній комбінації а в стількох, скільки читачів прочитали трилер.

Тож запрошую до наступної сторінки і бажаю, почути найущипливішу музику, зустрітись з найоригінальнішім освітленням, і отримати справжнє задоволення від міміки і жестів героїв.