Завершення дилогії про Ґард!

Вітаю! Усім мирної та спокійної ночі!

Давненько я  нічого не писала, мабуть тому, що не було особливо чим похвалитися. Проте зараз з'явилася нагода розповісти про книгу, більша частина якої далася мені дуже важко в силу обставин, які склалися в нашій країні. Мені здається, що перші кілька місяців війни я не жила... Тільки в квітні зловила себе на думці, що не зважаючи на виття сирен і постійні обстріли, весна таки настала. І квітне все навкруги, і щебечуть пташки - і тоді в мені щось перевернулося. Я зрозуміла, що втрачаю час. Що не потрібно ходити як зомбі на автопілоті, а насолоджуватися кожною миттю. Я по-іншому подивилася на світ. І тільки після цього в мене з'явилася потреба знову писати, виливати свої почуття, ділитися ними з іншими, хай і через призму моїх героїв. Тому для когось це так мало - написати всього лише одну книгу за такий довгий період, а для мене - це боротьба із собою, коли не задля, а всупереч! 

Хочу подякувати усім читачам, які залишалися з моїми героями і продовжували чекати на продовження! Я відчувала вашу підтримку.

Тих, хто ще не знайомий з моєю історією про особливе місце, яке називається Ґард, та його відважних воїнів добра, ласкаво прошу до прочитання. Назви книг клікабельні. 

"Ґард. Цілителька"

"Ґард. Емпат"

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Фешен шоу (оновлення Порталу)
Невеличке затишшя в «Порталі у Гріх». Нахабу прогнали, напхали в панамку і читачку не віддали. Як добре, що у світі Гріха багато чоловіків, які готові миттєво прийти на допомогу і вдягнути потрібний образ. Решта дня
Дублюю пост, бо чомусь зник!
Пані та панове, вітаю! Ми офіційно дійшли до старту нашої історії! І якщо чесно, я досі не можу повірити, що після всіх голосувань, підрахунків і моїх спроб не зламати собі мозок ми нарешті отримали готову основу для майбутнього
Вагітні справді трохи тупіють?
Не знаю, скільки я так просиділа, але нарешті двері ліфта відчиняються, і з’являється Едвард власною персоною. — Ніко? Що ти тут робиш? — дивується хлопець, побачивши мене. — Милуюся процесом будівництва нового
Вона прокинулась на відборі дракона
Уявіть: ви кондитерка з Києва. Ви посковзнулися на обледенілих сходах біля метро в найдовшу ніч року. А прокинулися в чужому тілі, у кареті, що везе наречену на відбір до крижаного дракона. Справжню Ейлін Вестмар отруїли
У пошуках себе...
Друзі, вітаю. На зв’язку Кирилл Фролов. Сьогодні я хочу поговорити з вами не про вигадки чи художні сюжети, а про те, що набагато ближче кожному з нас — про реальне життя. Я прийняв рішення написати абсолютно чесну,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше