Це перший мій блог. Хвилююсь. 

 

Мабуть, потрібно хоча б трішки про себе написати, щоб читач мав уявлення про мене. І так: жінка, сорок три роки, маю чоловіка та дитину. Для чого саме ця інформація? Хоча б для того, щоб мої читачі, яким від вісімнадцяти й до ... (не будемо про вік, бо жінка завжди лишається жінкою) відчули себе комфортно, визнаючи, що їм подобається жанр, в якому я пишу.

 

А ось тепер про сам жанр. Слеш - він же яой, сенен-ай або простіше одностатеві стосунки. Я познайомилась з ним більш ніж дванадцять років тому. Звісно це було для мене дивиною. На той момент я навіть уявлення не мала, наскільки це явище має великі масштаби по всьому світі.  Одже здивувало, зацікавило, спонукало шукати ще більше. Здебільшого читачами цього жанру являються гетеросексуальні жінки. Я навіть почитала роз'яснення психологів по цьому поводу. Це дало мені впевненість, що я не одна така. Як по мені, то цілком логічно. Жінці подобається читати про чоловіка, а якщо ще й про двох... Зі слів тих же психологів, жінці легше дається спроєктувати стосунки з чоловіком не на жінку, а на чоловіка. Завжди один із героїв має виражені риси характеру, або вчинки, які більше властиві жінкам. І це піддається логиці, бо пише розповідь гетеро жінка, а звідки їй відомо як поводяться пари іншої орієнтації. Тому для мене жанр слеш - це фантастична казка, яка мало має відношення до реального життя. Вигадка зі щасливим кінцем.  Я люблю цей жанр. Тому дуже радію, коли підписників стає більше. Це дає надію, що цей жанр займе своє місце в ваших бібліотеках і з'явиться багато нових цівавих історій. 

 

P.S. Авторів слеш на цьому сайті можна знайти за тегом "одностатеві стосунки"