– Причина в мені. Я приречена на самотність.

Він швидким кроком підійшов до мене та схопив за плечі.

– Не говори загадками. Назви причину.

Розуміючи, що добровільно він мене не відпустить, я вирвалася із його рук та швидко побігла до машини. Сльози котилися по щоках, як божевільні. Сівши в машину, я з агресією почала бити руль кулаками.

– Візьми себе в руки. Візьми себе в руки, – голосно проговорювала я собі.

Закривши очі, я глибоко вдихала це отруйне повітря. Пройшло декілька хвилин, перш ніж мені вдалося заспокоїтися. Завівши машину, я поїхала геть.