Якими б дорослими ми не були, дитячі казкові дива нікуди не діваються, лише ховаються у скриньку памʼяті й чекають свого часу, аби одного разу на якесь чудове свято подарувати кожному з нас справжнісіньке диво!

Помітивши, як сестра кладе під ялинку подарунки у шість років, я зрозуміла, що Дід Мороз таки справді існує, і живе він у теплоті людських сердець, а тому вірю в чарівність Нового року, бо свято і подарунки не від одного сивого дідуся залежать, а від кожного з нас!

Сподіваюсь, що біля кожного з вас є поряд таке тепле сердечко, а якщо ні, можливо для когось таким сердечком станете ви))) А поки, аби підтримати дух Нового року і квітуче почуття свята в душі, давайте разом читати круті новорічні історії, сповнені теплоти та справжніх див!

Моя робота бере участь у конкурсі, тому буду вдячна за підтримку і будь-яке тепло слово)))

У пошуках дива, яке могло б вилікувати маму, Соня ніяк не натрапить на справжнього Діда Мороза, проте напередодні Нового року в торговому центрі їй таланить зустріти його онука!

Матвій, який підробляє власником одного з магазинів у вільний від роздачі подарунків час, підтримує дівчинку й робить для неї справді цінний подарунок. Соня у дяку дарує онуку Діда Мороза найцінніше — віру у справжнє чудо.

Сподіваюсь, вас зігріють ті найщиріші почуття, які мені вдалося передати у цій смішній і добрій історії! А мене, як будь-якого автора, зігріють ваші теплі усмішки після останнього слова на останній сторінці! Усім добра! І хоч зараз дуже тяжко, бажаю кожному бути щасливим кожного дня!