З другим днем зими!))

 Флешмоб з # кожного року 15 грудня набирає нових обертів! Окрім нашої з Катериною Дако співавторської новинки про мстивих дівчат під назвою «Кому оленя? Забирайте!», вже почали публікацію ЩЕ чотири книги.

 Всі вони неймовірні, новорічні, захопливі, романтичні та емоційні. Тож робіть запашну каву, запалюйте свічки (бо такі наші сучасні реалії) – і вперед до книг.

Всі картинки клікабельні!

— Ти вчителька чи стриптизерка? — ледве стримуюсь. Три зустрічі за три дні. Збіг?
— Даринка я, — ставить пиво на стіл, з побоюванням здіймаючи на мене погляд. Ручками смикає святковий фартух.
— Даринка вона, — намагаюся зрозуміти, чого мене так штирить. Ну підробляє дівчина скрізь, де тільки може. Вранці снігуронька, ввечері — стриптизерка.
— Ти, Даринко, йди, працюй, — і бажано мені на очі не потрапляй.
— Приємного вечора! — натягнуто усміхається.
Відкидаюся на спинку дивана і замість спілкування з друзями спостерігаю за дівчиною.
Усім усміхається, постійно киває головою, як китайський бовдур. Підходить до чергового столика з гамірною компанією. Чоловік починає гладити її по спині, а мене викручує. Повільно опускає руку на дупку.
Все! Припливли!
Вечір обіцяє бути відпадним!

Віктор випадково бачить Касю, своє давно втрачене перше кохання, на зустрічі однокурсників.
Здається, вона тепер ескортниця. Її домагається п’яний вітчим Віктора, а друзі знімають огидну сцену на свої смартфони.
У дівчини в руках червона шапка Санти, а в ній - білетики з провіщеннями долі. Який дістанеться Віктору і чи не бреше ворожіння?

— Босе, я тут подумала…
— Що вже цього разу спало на твою “розумну” голівоньку? — дівчина розглядає свої нігтики.
— А може, мені вас звабити? — складає губки бантиком.
— А всього мить назад ти була зразковою секретаркою, — сідаю на край столу. — Дістала! Як же ти мене…
— І я вас обожнюю, босе!

― Вибачте! — врешті бовкаю.
― За що?
― Не знаю. Я не пам’ятаю що було вчора.
― Он як! — повертається, повільно відпиває зі склянки.
Чомусь стає жарко від того, що розумію ― його губи торкаються скла саме там, де ще хвилину назад були мої.
― Я була з друзями на вечірці. Це останнє, що пам’ятаю, ― пригнічено зізнаюсь. ― Не знаю, що трапилось...
― Що ж, Снігурко, вважай мене принцом. Я врятував тебе, коли ти сунула по нічній трасі в невідомому напрямку, вбрана у мініспідницю, панчохи та куций пуховик.
― Що я на трасі робила? Та ще й в такому вигляді!
― Запитаєш у своїх друзів.

***

 І це тільки початок, бо ми готуємо для вас ще чимало захопливих історій. Тисність на зображення, щоб побачити всі наші книги, які вже процесі публікації тішать читачів.

Далі ще буде...

Кожна книга варта уваги❤

Ваша Кейтрін Шкроб