Приємності в останній день осені!

Всім привіт!

Друзі, в останній день осені я захотіла подарувати Вам знижку на мою книгу в жанрі фентезі “Чужий спадок” аби порадувати Вас легкою історією з гумором та українським колоритом, вписаним у сучасність. 

Анотація:

Ірма — звичайна студентка, але одного дня в її житті починають відбуватись зовсім незвичайні речі. А все через старовинне намисто, що випадково потрапило до її рук, привівши за собою духа-охоронця. Єдиний спосіб позбутись його — повернути прикрасу власниці. Але що робити, якщо та жила ще в минулому столітті? Невже тепер дух Скарбник дошкулятиме Ірмі вічно?

Сподіваюсь, розбишакуватий дух Скарбник покращить Ваш настрій :)

Як відомо, знижок багато не буває, тому поділюсь і знижками колег.

“Моя власність”

Каміла Дані

- Хочеш свободи? – кам'яний вираз обличчя. – Тоді зіграємо, - в темних очах пітьма з відблисками язиків полум'я.

- Для тебе моє життя це гра? – ще сильніше стискаю пістолет.

Тремтячими руками направляю дуло прямісінько в серце шакала. Знаю, що не зможу вистрілити, але це моя остання надія на порятунок.

- Ти – свідок. І те, що ще дихаєш доводить тільки одне, - примружує повіки відкидаючи голову на підголівник. – Ти - моя власність. Хочу граю, не хочу – куля в руду голівоньку.

“Контракт на наречену”

Iрина Давидова

— Ми з твоїм батьком уклали контракт. Тепер ти моя наречена.

Мене ніби під дих вдарили, і я опустилася в крісло, відчуваючи, як ноги зрадницьки затремтіли.

— Про що мова? Який контракт? У мене навчання і хлопець...

— Хлопець? — різко перебив він, зиркнувши в мене незадоволеним поглядом, і тут же продовжив: — Який жодного разу до тебе не доторкнувся. Або ти хочеш сказати, що порушила обіцянку, дану батькові?

— Ні, — ледь помітно похитала головою, заламуючи пальці та не знаючи, як вгамувати своє тремтіння.

— Ось і чудово, дівчинко, — він присів поруч навпочіпки і, схопивши мене за підборіддя, змусив подивитися в його очі: — Тому що тепер ти належиш мені. Ти і твоє тіло.

“Тебе звільнено, люба”

Кейтрін Шкроб

Вона - сильна, примхлива дівчина, яка вирішила, не дивлячись ні на що, влаштуватися в солідну організацію. Він - директор-красунчик, який принципово її не візьме на роботу.

Як домовлятимуться? Хто кого?

“Впусти мене в серце”

Аля Морейно

- Хто дав тобі право розпоряджатися моєю дитиною?

Він починає пошепки, але зривається на крик. Я і так реву без перерви, а звинувачення чоловіка викликають істерику.

- Як ти посміла це зробити? Заради чого? Заради якогось чоловіка? Що ти за жінка? Хіба жінки так чинять?

Він вирішив, що я прийняла ці пігулки? О, боже… Хочу сказати, що він усе невірно зрозумів, але тільки мукаю і мотаю щосили головою.

- Якщо малюк вам так заважав, ти могла народити його та віддати мені! Я ж, – починає плакати, – не переживу цього знову… Ти не його вбила! Ти мене вбила! Розумієш це?

Приємного читання і 

мирного неба!