Найемоційніший розділ з усієї дилогії про Ангелів

Запасайтеся хустинками, мої любі, бо ми стрімко наближуємося до епілогу "Закохатися в (не Ангела. Повернення Альсінора"...І він також буде дуууже емоційним! 


– Відпусти його, Дам, бо загинеш! Нехай стрибає до чортової матері! – Кричав Алекс, смикаючи його за руку. – Стрибайте з Майєю вдвох!

Даміан з подивом дивився на Алекса, намагаючись зрозуміти, що він йому кричить і чому змусив відпустити сволоту. Чоловік з парашутом стрімголов полетів униз. Даміан щось кричав йому вслід іспанською, а потім зі злістю вдарив Алекса в щелепу за те, що той перешкодив йому. Алекс впав на крісло, захищаючись від розлюченого Даміана.

– Майя! Скажи йому! Стрибайте удвох! Ви зможете!

Майя автоматом переклала слова Алекса і тільки після осмислила їх. Даміан відстав від Алекса і схопив парашут.

– Алексе, а ти!? – заволала Майя.

– Послухай мене та не перебивай....


 

Продовження вже на сайті!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
"Вовчий капкан" завершено))
З самого ранку посмішка не сходить з мого обличчя). "Вовчий капкан" завершено і я отримую стільки чудових і теплих коментарів. Це неймовірно надихає. Дякую, що йшли поруч зі мною в цій історії. Хочете трошки закулісся?)
Чому ми романтизуємо токсичних героїв?
Хай. Зізнайтесь чесно. Хоч раз у житті ви закохувалися в персонажа, якого в реальності обійшли б десятою дорогою. Того, хто ревнує. Контролює. Мовчить тижнями. Ламає, а не лікує. І все ж… ви його любили. Чому? Він
Трохи візуалу)
Невеличкий візуал до вчорашнього уривку, трохи тексту й нагадування, що історія бере участь у флешмобі “Різнобарвне кохання” Гра без згоди — Ну що ж, — сказав я рівно, хоча голос під маскою лунав глухо, ніби
"Моя слухняна квіточка" ♥️♥️♥️
— Ти їв сьогодні? Ліліан лише розгублено кліпав очима. — Здається, так… Можливо, — але під моїм поглядом він знітився. — Я не пам’ятаю, — пробубонів ледь розбірливо. Тобто ні. — Хтось тут жалівся
Наречена для Характерника
Наречена для Характерника | Розділ 35 Вона не готувалася до війни. Вона просто не змогла дивитися, як темрява забирає дитину. Тіні прорвали коло. Січ палала страхом. Остап бився, як безсмертний. Але вперше за століття темрява
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше