Доброго дня, мої любі!!!   

Запрошую вас до свої нової, зимової історії кохання.

                       Буде сніжно, ніжно, казково.     

                                            Анотація.

Під світлом нічних ліхтарів, сипав густий дрібний сніг, переливаючись та виблискуючи у світлі.

— Як гарно. Немов у казці.

— Ти віриш у дива?

Почула за спиною. Від цього тембру перехопило подих. Побоялася оглянутися, лиш зробивши ковток кави здавлено відповіла.

— Ні, не вірю. — Зітхнула. — Я знаю, що ви Санта, і все таке, але...

— Марто! — Перебив її чоловік.

Він замовк, і це змусило дівчину оглянутися. Пильний погляд, темних очей прикипів до неї.

— Ви осуджуєте? — Схвильовано запитала.

— Марто, давай на, «ти». — Зробив ковток кави. — Я не осуджую, та якщо ти вже в дива не віриш, то може поїдемо їх творити разом?

Кліпнула очима. Вагалася, трохи було лячно.

— А поїдемо? — Різко глянула в очі чоловіка, адже таки хотіла поїхати з ним.

Напередодні новорічних свят, завжди трапляються дива... Головне щиро вірити в них.

                    Новорічна історія Іллі та Марти

             Запрошую до короткої історії добрих справ.