Останні дні підписки!!! Ну, ельф, постривай!
Любі читачі!
Залишилося всього декілька глав до закінчення історіїї. Запрошую всіх поринути в чарівну казку ельфійського кохання - " Ну, ельф, постривай!"
КУСЬ:
- Дозволиш запросити твою дівчину? – чужинець звернувся до ельфа так, наче не пропонував нічого поганого.
- Ні,- пискнула Тасся, опереджая у відповіді свого обранця.
Лінивий погляд звіра у її бік. Ні на мить не зрадив звіриній грації. Поруч стояв хижак, надто голодний, надто небезпечний.
Руки й ноги дівчини задерніли, тіло напружилося. Чомусь Тасся була впевнена, що варто лише їй опинитися поряд з цим чоловіком-звіром, як він підкорить її волю й вона сама йому розповість все, що знає.
- Ні, - коротко промовив Аркх і встав поперед дівчини.
- Розумію.
Оманливо спокійний голос. Оманливо розслаблена поза.
Налякана дівчина схлипнула, й не витримавши погляду чужинця побігла до будинку.
Звір проводжав дівчинку якимось дивним поглядом.
- Вони такі схожі, - тихо сказав він. А потім обернувся до Аркха: - Ще колись зустрінемось.
Тихо застогнав портал перед звіром. Один крок – і він зник у полум’яному жерлі. На якусь мить з вируючого жерла навіть почувся сповнений болю рик пораненого звіра.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСупер, дякую.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати