Вітаю, мої любі!

Якщо у кімнаті вимкнути світло, перший час людина зовсім безпорадна, але потім очі звикають до темряви, і стає легше орієнтуватися. Рівно дев'ять місяців тому нам усім вимкнули світло (у переносному значенні, бо у прямому — вчора і трохи перед тим). Але ми вже навчилися орієнтуватися, жити у цій темряві і досить непогано давати собі раду, правда ж? Треба просто трохи потерпіти незручності і не забувати допомагати нашим воїнам, все буде Україна!

То як ви сьогодні? Зі світлом чи без? Маєте змогу і час відволіктися на читання чи геть з цим туго?

Якщо маєте, трішки відволічу вас)) Перейдемо до справи, як то кажуть)

Не планувала сьогодні цей блог, точніше, планувала раніше, але краще пізно, ніж ніколи. Просто я, як завжди, знайшла вдалі візуалізації до книги лише на днях, аж тоді, коли її дописую))

Отож нарешті можу вам показати, як приблизно виглядають головні герої роману "Любий недруг".

Ловіть:

Таня

Макс

Не скажу, що це стовідсоткове потрапляння, мені завжди важко знаходити людей, схожих на моїх героїв, але це максимально близькі типажі з тих, які мені траплялися (тільки хлопця треба поголити, а з дівчини познімати прикраси))).

До речі, ми добираємося до фіналу, і впевнена, наступні глави вам сподобаються)) Нас чекає дещо важливе, дещо пікантне і дещо (не)очікуване.

Обіймаю, бережіть себе!

Слава Україні!